Консультації за письмовими зверненями платників податків

митні органи – стосовно ввізного та вивізного мита, акцизного збору, податку на додану вартість, інших платежів і зборів (обов’язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) їх з митної території України;

установи Пенсійного фонду України – стосовно внесків до цього фонду;

установи Фонду соціального страхування України – стосовно внесків до цього Фонду;

податкові органи – стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім віднесених до компетенції митних оргпанів, установ Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування України.Необхідно зазначити, що відповідно до пункту 4.4.2 и) у разі відсутності податкових роз’яснень центрального податкового органу відповіді контролюючих та інших податкових органів на запити платників податків мають сприйматися останніми як рекомендації. Іншими словами, податкове роз’яснення центрального податкового органу має прерогативу над аналогічними документами, що видаються іншими органами.

Виходячи з положень підпунктів 4.4.1 та 4.4.2 з), можна визначити, що податкові роз’яснення надаються в таких випадках:

у разі коли норма закону або іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов’язків платників податку або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

при введенні нового податку, збору (обов’язкового платежу) або прийнятті змін до порядку справляння існуючих.

Таким чином, наведене є підставою для твердження, що у всіх інших випадках документи, видані контролюючими та іншими державними органами, не повинні відноситися до податкових роз’яснень. Скоріше їх необхідно вважати звичайним діловим листуванням з платниками податків. Тобто, виходячи з цих норм, якщо платник податків звернувся до центрального податкового органу з проханням роз’яснити, в який термін та за якою формою подаються декларації чи розрахунки з того чи іншого платежу, відповідь на такий запит не є податковим роз’ясненням, а вважається простим інформуванням платника податків про існуючі норми в чинному законодавстві. Відповідь на такий запит уповноважений надати і податковий орган будь-якого рівня.

Слід мати на увазі, що закон закріпив норму, за якою платник податку має право безоплатно отримати податкове роз’яснення в будь-якому органі податкової служби України.

Усі податкові роз’яснення, які мають загальний характер або стосуються значної кількості платників податків, підлягають оприлюдненню. Податкові роз’яснення набувають чинності з моменту їх офіційного оприлюднення шляхом публікації у засобах масової інформації, заснованих центральним податковим органом України.

Продаткове роз’яснення має відповідати таким вимогам:

а) надається виходячи з принципів оподаткування, викладених у Законі України “Про систему оподаткування”, економічного змісту податку, збору (обов’язкового платежу);

б) цей документ повинен називатися “податкове роз’яснення” та містити в назві посилання на конкретний пункт конкретної статті нормативно-правового акта, який він роз’яснює;

в) податкові роз’яснення повинні бути оформлені відповідним наказом контролюючого або іншого державного органу за підписом першої особи (або особи, яка виконує її обов’язки) зареєстрованим у Міністерстві юстиції України.

2. Порядок розгляду скарг платників податків

У практиці організації і ведення діловодства в органах державної податкової служби з розгляду скарг платників податків слід керуватися вимогами Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (затверджене наказом ДПА України від 2 березня 2001 року № 82 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 березня 2001 року за № 238/5429), Методичними рекомендаціями про порядок подання та розгляду скарг (апеляцій) платників податків органами державної податкової служби та іншими нормативно-правовими актами, якими передбачено обов'язки посадових осіб органів державної податкової служби з розгляду скарг платників податків.