Взаємозв’язок податкової політики з податковим менеджментом суб’єктів господарювання

1. Розуміння поняття “податковий тягар” та вміння його аналізувати багато в чому визначає податкову роботу платників податків та їх податковий менеджмент.

Деякі економісти пропонують розуміти під податковим тягарем величину податкової суми, яка залежить від розмірів прибутку. Тобто під цим терміном розуміють долю прибутку, яка йде на сплату податків.

Але даний метод розрахунку є недосконалим, адже він враховує лише податки, що платяться з прибутку, і не дає реальної оцінки стану справ в оподаткуванні, а значить – не може бути використаний для детального аналізу. Обсяги виробництва, а значить і обсяги прибутків, залежать не тільки від прямих податків, джерелом сплати яких є прибуток, а й від непрямих, що перекладаються на споживача і скорочують потенційний попит. Вони призводять до згортання потенційних обсягів виробництва та скорочення сукупних потенційно можливих прибутків підприємств. Аналогічно діють і податки з населення, різні збори, що застосовуються в Україні.

Для оцінки податкового тягаря в Україні доцільніше використати аналіз, заснований на застосуванні показника рівня оподаткування юридичних і фізичних осіб.

Рівень оподаткування залежить від жорсткості шкали оподаткування, яка визначається як середньозважене навантаження з основних податків (д).

Також він залежить від рівня збору цих податків, який оцінюється сумарною часткою основних податків у ВВП (t).

Тобто рівень оподаткування можна розрахувати за формулою:

r = g / t.

Середньозважене навантаження p основних податків, що формують доходи бюджету, можна розрахувати за формулою:

g =∑i(Bi ´ Ai / Hi),

де Аі – обсяги окремих видів податків у доходах зведеного бюджету;

Ві – частка окремого виду податку в сумарному обсязі основних податків, що формують доходи бюджету у визначеному році;

Ні – базові показники для нарахування відповідного податку.

Частку податків, що формують дохідну частину бюджету у ВВП, можна розрахувати за формулою:

t = ∑i(Ai / Wi),

де Wi, – обсяг ВВП за відповідний рік.

Використовують ще один метод розрахунку податкового тиску на платників. Це визначення показника рівня оподаткування на основі доданої вартості. Це аргументується тим, що джерелом усіх податків є саме додана вартість. Так, її частиною є заробітна плата, з якої вираховується прибутковий податок і на яку нараховуються збори на обов’язкове пенсійне. Останні включаються виробниками до собівартості продукції, перекладаються в цінах товарів на споживача і оплачуються ним із власних доходів. Іншою частиною є прибуток, що оподатковується податком на прибуток підприємств. Крім того, із загальної величини доданої вартості, створеної підприємством, стягується ПДВ.

Отже, величина рівня оподаткування може бути визначена послідовним зменшенням доданої вартості пропорційно податковим ставкам:

Н = [1 – (1 – Пд) (1 – Пп) / (1 + Пф)] / (1 – Ун),