Економічний аналіз у системі управління податкоспроможністю суб’єктів господарювання

Дослідження податкоспроможності суб’єктів господарювання та прийняття відповідних управлінських рішень здійснюється на основі результатів економічного аналізу діяльності підприємств.

Аналіз є загальним методом дослідження та пізнання економічних процесів. Аналіз податкоспроможності провадиться через потребу прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Тобто аналіз є функцією системи управління. Його об’єктом є вся господарська діяльність підприємства.

Особлива роль аналізу податкоспроможності полягає у визначенні резервів підвищення ефективності фінансової діяльності. За його результатами розробляються шляхи більш економного використання коштів. При цьому використовують оперативний, поточний та перспективний аналізи.

За методикою вивчення об’єктів аналіз податкоспроможності розрізняють як порівняльний, факторний, маржинальний, економіко-математичний. Він здійснюється внутрішньо силами самого підприємства або аудиторськими організаціями на замовлення підприємства для задоволення власних потреб управління економічною діяльністю.

Враховуючи те, що будь-який процес управління спрямований на досягнення найвищого результату від діяльності, центральною функцією аналізу податкоспроможності і його основним завданням є пошук резервів підвищення ефективності фінансової діяльності суб’єктів господарювання та розробка рекомендацій щодо використання цих резервів.

Основними принципами аналізу податкоспроможності є: державний підхід, науковість, об’єктивність, системність та комплексність, оперативність, дієвість, ефективність. Він повинен базуватися на комплексі показників, сформованих на принципах системного підходу. Системний підхід – це напрям у методології дослідження. Він базується на вивченні об’єктів як складних систем, які складаються з окремих елементів з численними внутрішніми і зовнішніми зв’язками. Системний підхід дозволяє глибоко вивчити об’єкт, отримати більш повну уяву про нього, виявити причинно-наслідкові зв’язки між окремими частинами цього об’єкта. Головними особливостями системного підходу є динамічність, взаємодія, взаємозалежність, взаємозв’язок елементів системи, комплексність, цілісність, підпорядкованість, виділення провідної ланки.

Необхідність застосування такого підходу диктується тим, що будь-який виробничий підрозділ є об’єктом, якому властиві риси системи, побудованої за законами ієрархічного зв’язку. Вибір показників, що відображають фінансово-господарську діяльність підприємств, їх аналіз також повинен провадитися з позицій системного підходу. Вивчення кожного показника у взаємозв’язку з іншими дозволяє виявити чинники, що впливають на його зміну, і кількісно виміряти залежність між факторами.

Аналіз податкоспроможності проводиться з використанням таких прийомів і способів: традиційних (порівняння, графічний, балансовий, середніх та відносних величин, групування, табличний); детермінованого факторного аналізу (ланцюгові підстановки, абсолютні та відносні різниці, індекси, інтегральні методи, пропорційне ділення); оптимізації показників (економіко-математичні методи, програмування та ін.).

Вибір способів проведення аналізу залежить від його мети та масштабів, об’єкта дослідження, наявності технічних засобів для розрахунків і т. ін.

Результати аналітичного дослідження оформляються пояснювальною запискою, довідкою, висновками. Пояснювальна записка, як правило, складається при поданні результатів аналізу до вищої організації. Для внутрішнього користування оформляють довідку. Висновок пишуть тоді, коли аналіз проводився вищими органами управління.

Аналіз – це проміжна ланка між збором інформації та безпосереднім прийняттям управлінських рішень. Саме тому ефективність аналізу багато в чому залежить від обсягу та якості інформації, що використовується при його проведенні. Відібрані матеріали піддаються технічній, рахунковій та сутнісній перевірці.

Інформація включає планову, нормативну, облікову та звітну.