Оцінка рівня витрат суб’єктів господарювання як чинника податкоспроможності

2) аналогічно визначається фактична сума прямої зарплати: ПЗПф = (фактичний обсяг виробництва продукції) ´ (фактична трудомісткість продукції) ´ (фактичний рівень оплати праці за 1 людино-годину);

3) визначається умовна сума прямої зарплати (за планом, перерахованим на фактичний випуск продукції при її плановій структурі): ПЗПум1 = [(плановий обсяг виробництва продукції) ´ (планова трудомісткість продукції) ´ (плановий рівень оплати праці за 1 людино-годину)] ´ коефіцієнт виконання плану випуску товарної продукції;

4) визначається умовна сума прямої зарплати згідно з плановим рівнем затрат на фактичний випуск продукції: ПЗПум2 = (фактичний обсяг виробництва продукції) ´ (планова трудомісткість продукції) ´ (плановий рівень оплати праці за 1 людино-годину);

5) визначається умовна сума прямої зарплати фактично при плановому рівні оплати праці: ПЗПум3 = (фактичний обсяг виробництва продукції) ´ (фактична трудомісткість продукції) ´ (плановий рівень оплати праці за 1 людино-годину);

6) визначається відхилення фактичних прямих витрат на оплату праці від планових: (ПЗПф – ПЗПпл);

7) визначається вплив чинників на зміну прямих витрат на оплату праці:

а) обсягу виробництва продукції: (ПЗПум1 – ПЗПпл);

б) структури виробництва продукції: (ПЗПум2 – Г13Пум1);

в) трудомісткості продукції: (ПЗПум3 – ПЗПум2);

г) рівня оплати праці: (ПЗПф – ПЗПум3).

Аналіз прямих затрат на оплату праці за випуск окремих видів продукції провадиться за тією ж схемою, лише не розраховується вплив структури виробництва продукції (тобто алгоритм передбачає на одну умовну величину менше).

Далі необхідно проаналізувати зміну прямої зарплати на одиницю продукції під впливом трудомісткості та рівня середньогодинної оплати праці. Це можна зробити за допомогою прийому абсолютних різниць. Щоб визначити вплив питомої трудомісткості продукції (в людино-годинах на одиницю виробів) на зміну зарплати на 1 виріб, необхідно відхилення фактичної трудомісткості від планової помножити на плановий рівень середньогодинної оплати праці. Вплив середньогодинної оплати праці визначається шляхом множення відхилення за нею на фактичну питому трудомісткість.

Непрямі затрати на оплату праці залежать від двох чинників: середньої зарплати та кількості працівників апарату управління. Розрахунок впливу цих чинників також провадиться з використанням прийому абсолютних різниць. Вплив зміни чисельності працівників на непрямі затрати на оплату праці розраховується шляхом множення відхилення чисельності на планову середню зарплату. Вплив зміни середньої зарплати визначається як добуток відхилення за середньою зарплатою та фактичною чисельністю працівників.

4. Завдання аналізу полягає також у визначенні резервів скорочення собівартості продукції. Основними з них є:– збільшення обсягів виробництва продукції, яке за рахунок економії на постійних витратах дає змогу добитися скорочення собівартості одиниці продукції;

– скорочення затрат на виробництво продукції в результаті проведення організаційно-технічних заходів.

Резерви скорочення затрат розраховують за кожною статтею витрат за рахунок конкретних організаційно-технічних заходів. Наприклад, економію затрат на оплату праці розраховують таким чином:

(трудомісткість виробів після впровадження відповідних заходів – трудомісткість виробів до впровадження заходів) ґ (плановий рівень середньогодинної оплати праці) ´ (плановий обсяг виробництва продукції).