Податкова перевірка на підприємстві
2. Види перевірок
В українському законодавстві не вміщено вичерпного переліку видів перевірок, які можуть проводити податківці. Гадаємо, працівникам цієї служби (щоправда, тут не йдеться про податкових міліціонерів) дозволено здійснювати перевірки лише певних видів.
Перевірки, що їх здійснюють податкові інспектори:
1) камеральні перевірки;
2) планові виїзні перевірки;
3) позапланові виїзні перевірки;
4) повторні позапланові виїзні перевірки;
5) зустрічні перевірки;
6) оперативні перевірки.Тим часом деяких з-поміж перевірок, що їх фактично здійснюють податківці, не передбачено в законах. Зокрема, йдеться про зустрічні перевірки, за підставу для проведення яких правлять відомчі акти ДПАУ. Податківці вдаються й до інших перевірок, наприклад, електронних, здійснюваних під час кабінетного аудиту. Крім того, під час перевірок деяких видів, насамперед — оперативних, представники податкових органів нерідко перевищують свої службові повноваження.
Інколи податківці, "прикриваючись" законними перевірками, фактично здійснюють перевірки, яких у законодавстві не передбачено. Найчастіше такі посадовці практикують проведення позапланових перевірок, не маючи нате підстав, які сформульовано в указі Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності".
У всіх наведених прикладах податкові перевірки є незаконними. Рішення за даними таких перевірок можна оскаржити в господарському суді.
Камеральні перевірки
Камеральні перевірки відбуваються набагато частіше, ніж перевірки усіх інших видів. Попри те, протягом тривалого часу в українському законодавстві не було визначено поняття камеральної перевірки. Цю "білу пляму" ліквідовано порівняно недавно — в березні 2003 року. Сьогодні камеральною вважають таку перевірку, яку контрольний орган проводить тільки на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, що їх платник податків передав до податкової інспекції. Нагадаємо, що до податкових декларацій належать ті документи, які підприємство (підприємець) має подати до контрольного органу протягом терміну, встановленого в законодавстві, і на підставі яких потрібно обчислити суму податку чи збору.
Камеральні перевірки вирізняються двома прикметними рисами. По-перше, для цього виду перевірок не встановлено періодичності проведення. В законодавстві визначено лише те, що камеральні перевірки потрібно здійснювати після подання податкової декларації. По-друге, перевіряти податкові декларації належить безпосередньо в податковій інспекції, і платник податків не мусить бути при цьому присутнім.
У процесі камеральної перевірки вас можуть запросити до податкової інспекції лише для того, щоб одержати від вас пояснення, довідки та інші відомості з питань, що виникли під час цієї перевірки. Такі виклики одержують практично всі посадові особи підприємств, відповідальні за подання декларацій та звітів до податкових органів. Проте якщо ви не маєте вільного часу, можете відкласти ці відвідини "на потім". Чинне законодавство надає податківцям право отримувати від вас пояснення, натомість не визначає жодних санкцій за відмову надавати ці пояснення. Ваша незгода на відвідини також не створить приводу для проведення законної перевірки на вашому підприємстві.
Камеральна перевірка не охоплює ваших бухгалтерських документів (звісно, крім тих, які ви самі віднесли чи відіслали до податкової інспекції). Під час цієї перевірки податківців мають цікавити лише такі питання: