Ревізія і контроль

2)Регістри синтетичного і аналітичного обліку розрахунків (журнали-ордери № 6, 11, 8, 7; відомості № 16, 15 та ін. ).

3)Первинні документи з обліку розрахунків (накладні, рахунки-фактури, договори та ін.).

Нормативна база:

1)Положення "Про організацію бухгалтерського обліку звітності в Україні", затверджене Постановою КМУ від 03.04.1993 р. № 250.

2)"Вказівки щодо організації бухгалтерського обліку в Україні", затверджені наказом Мінфіну від 07.05.1993 р. № 25.

3)Інструкція "Про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків", затверджена наказом Мінфіну від 11.08.94 р. № 69.

4)Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. № 334/94-ВР.

5)5 . Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

6)Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 08.10.99 р. № 237.

7)Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затверджене наказом Міністерства фінансів України від

31.01.2000 р. № 20.

2. Способи фінансового контролю

Під фінансовим контролем розуміють перевірку спеціальними уповноваженими органами встановлених форм, фінансових відносин, а також вивчення їхньої позитивної і негативної сторін для подальшого удосконалювання.

Фінансовий контроль необхідний керівнику підприємства і його команді щоб відповісти на наступні питання:

чи буде давати прибуток підприємство і який при цьому рівень рентабельності.

чи в змозі підприємство виконати свої зобов'язання перед кредиторами й іншими особами.

чи варто залучати інвестиції або робити якісь фінансові вкладення в інші види діяльності.

Фінансовий контроль забезпечує вірогідність цієї інформації.

Фінансовий контроль може бути: внутрішній, зовнішній, відомчий, позавідомчий, обов'язковий (плановий), ініціативний (позаплановий).

Сферою фінансового контролю є практично всі операції, які здійснюються з використанням грошей, а в деяких випадках і без них (бартерні угоди і т.п.). При цьому виходять з положення про неможливість виключення прямого або опосередкованого взаємозв'язку формування і використання фінансових ресурсів, фондів коштів з будь-якими видами діяльності або бездіяльності.Отже, ті самі об'єкти можуть піддаватися не тільки фінансовому контролю, але й іншим видам контролю (при кредитуванні, розрахунках, ціноутворенні і т.д.). Але навіть при збігу конкретного предмета перевірки й аналізу фінансовому контролю властива особлива спрямованість в оцінці стану цих об'єктів, що відповідає його призначенню. Так, здійснюючи перевірку ефективності менеджменту підприємств і особливо банків, аудиторські фірми дають оцінку розмірів утворених резервів, що безпосередньо має відношення до визначення кінцевої величини оподатковуваного об'єкта. Контролю підлягають не тільки погано працюючі підприємства й організації, але і ті підприємства, що мають нормальні результати діяльності.