Облік і контроль на підприємствах малого бізнесу
Входження України в європейську співдружність країн потребує докорінної перебудови господарського механізму переважно щодо розвитку підприємств малого бізнесу. У розрахунках Науково-дослідного інституту економіки в Україні повинно бути організовано до 2008 року не менше як 3 млн. підприємств малого бізнесу, що складатиме тільки 82 відсотки щодо виробничої структури готової продукції і послуг малими підприємствами в розвинених країнах Європи.
Для широкого розвитку підприємств малого бізнесу по всіх напрямах господарської діяльності, в тому числі актуальному і перспективному розвитку підприємств зеленого туризму, необхідно розробити цілий комплекс заходів, які сприятимуть цьому.
Одним із головних заходів з розвитку малого підприємництва є спрощення обліку, оподаткування, оцінка, документальне оформлення господарських операцій і мінімізація звітності.
Підприємства туризму по наданню традиційних послуг як для співвітчизників, так і для іноземних громадян є найбільш динамічними і мобільними в розвитку з досить високим рівнем рентабельності порівняно з підприємствами інших галузей народного господарства.
Традиційні форми туристичних послуг вимагають класичного матеріально-технічного і кадрового забезпечення (готельне господарство, об’єкти харчування і побутове обслуговування). Україна на сучасному етапі поступається перед багатьма країнами, хоча в сільському господарстві, зеленому туризмі як в обсягах, так і в потенційних можливостях держава має значні можливості.
Тільки через непорозуміння та невідповідальне відношення до справи керівних кадрів на регіональному рівні не повною мірою використовується природні потенційні можливості з організації зеленого туризму і державою втрачається великі гроші, що “валяються під ногами”, які можна використати саме для подальшого розвитку сільського туризму і матеріального забезпечення мешканців сіл, так і надходжень до бюджету країни у вигляді податків.
Потенційні можливості розвитку зеленого туризму, практично у всіх регіонах України безмежні як щодо іноземних туристів, так і щодо вітчизняних – жителів урбанізованих міст.
Прикладом інтенсивного розвитку сільського, зеленого туризму можне слугувати Францію [1]. За останні роки у Франції зелений туризм набув широких масштабів. У 1971р. в Франції була створена асоціація “Туризм в сільській місцевості”, яка координує організацію сільського, зеленого туризму в національному масштабі всієї державі. Як наслідок, у 1986 році 8 мільйонів французів (більше чверті всіх відпочиваючих) віддали перевагу проведенню відпочинку у сільській місцевості, а в 1997 р. кількість відпочиваючих в сільській місцевості збільшилася вдвоє і, крім того, вибрали зелений туризм майже 10 мільйонів іноземців (німці, бельгійці, англомани та ін.).
Чому ж в Україні не можна розвинути цей вид туризму? У державі є ентузіасти в кожному регіоні, які можуть організувати туристичні центр там, де їх немає. В окремих містах обласного упорядкування, де є потенційні можливості для зеленого туризму, необхідно створити тільки управління чи відділи.
Організаційну структуру централізованого підрозділу за тематичним, методологічним і консультативно-правовом впливу на розвиток сільського, зеленого туризму наведено на рис. 1.
Основними недоліками в розвитку туризму в Україні, і особливо нового напряму – зеленого туризму – є відсутність спрощеного обліку, звітності і оподаткування – мінімізованого до рівня ”домогосподарки”, яка має середню, а в окремих випадках і неповну середню освіту.
Розроблений спрощений План рахунків бухгалтерського обліку (затверджено наказом Міністерством фінансів України від 19.04.2001 № 186) занадто великий для підприємств малого бізнесу, а для підприємств зеленого туризму – зовсім непридатний.Згідно з цим наказом спрощений План рахунків можуть застосовувати суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи, які відповідно до чинного законодавства визнані суб’єктами малого підприємництва, та юридичні особи, які не займаються цією діяльністю (крім бюджетних установ), незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також представництвами іноземних підприємств. Суб’єкти підприємницької діяльності цей спрощений План рахунків застосовують у разі складання ними фінансової звітності відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”. У цих суб’єктах малого підприємництва можуть передбачатись також позабалансові рахунки для узагальнення інформації про позабалансові активи і зобов’язання. Поряд з цим, з метою забезпечення необхідної деталізації та аналітичної обліково-економічної інформації підприємства вводять до цього спрощеного Плану рахунків необхідні субрахунки для оперативного контролю і управління. Але незважаючи на те, що кількість рахунків (крім субрахунків) зменшена з 81 до 26, цей спрощений План нічим не відрізняється від загального Плану рахунків, передбаченого для середніх і великих підприємств. Зменшена кількість рахунків, тобто зменшена кількісно-аналітична розбивка рахунків, але їх ведення потребує спеціальної бухгалтерської підготовки.