Основні напрями ефективності контролю на підприємствах

У системі заходів щодо виявлення зловживань і крадіжок на підприємствах, поряд з іншими, важливе значення мають методи документального контролю, які включають процедури ревізії господарських операцій і процесів та інвентаризації цінностей і коштів [3, 11, 12]. Ці методи потребують спеціальних знань у галузі документального забезпечення операцій та вивчення процедур контролю як облікової, так і не облікової інформації.

Тому під час ревізій у фінансово-господарській діяльності підприємств потрібно застосовувати методи розслідування зловживань документального забезпечення (документального оформлення фінансово-господарських операцій і процесів). Це пояснюється тим, що якість бухгалтерського обліку, його достовірність майже повністю залежать від правильного оформлення первинної документації, повного і правильного відображення в ній господарських процесів. Неточне або неповне відображення фінансово-господарських операцій або їх спотворення в документах призводить до того, що дані бухгалтерського обліку не відображають справжнього або реального становища в фінансово-господарській діяльності підприємства (підприємця).

У зв’язку зі складністю облікової документації, важливістю процедур її перевірки та необхідністю виявлення спотворень і приховувань зловживань та крадіжок розглянемо систему прийомів і способів її документальної перевірки.

Застосування способів і прийомів контролю облікової документації багато в чому залежить від характеру зловживань. Так, дослідження діючої практики контролю облікової документації показує, що окремі зловживання приховувались у поточній діяльності підприємств шляхом списання цінностей (сировини, матеріалів) на виробництво у більшій кількості, ніж їх оприбутковано [10,12]. Ці факти в ряді випадків приховувались у кінці місяця шляхом збалансування операцій, пов’язаних із надходженням і використанням цінностей. У таких випадках потрібно застосовувати хронологічний (поопераційний) контроль руху однорідних операцій або цінностей. Такий спосіб контролю полягає в співставленні обліку про рух цінностей підприємства або його підрозділів за датами завершення операцій. Ревізор може порівняти документальні дані обліку руху цінностей за більш короткий (ніж обліковий) період, тобто за днями і навіть за окремими операціями. Така перевірка дозволяє встановити, в межах якого відрізка часу здійснено рух цінностей, які не відповідають документам про їх надходження та використання.Для розкриття різних зловживань, які в практиці інколи приховуються шляхом складання фіктивних документів (або актів), здійснення приписок у документах не відвантажених цінностей або їх неповного оприбуткування, використовують методи зустрічної перевірки документів. Суть її полягає в тому, що під час контролю або порівнюють їх перші примірники з копіями, що знаходяться у тих, що перевіряються, чи інших підприємствах, або зіставляють показники і реквізити декількох документів, які мають відношення до однієї і тієї ж операції, що відображена у відповідних документах. У практиці в більшості випадків зіставляють товарно-транспортні накладні постачальників із прибутковими накладними та розрахунково-платіжними документами, якими оформлена оплата цих цінностей постачальниками.

Для виявлення приховування зловживань можна також застосовувати способи зіставлення документів, у яких відображається перша початкова операція, зі змістом документів, у яких відображають здійснення інших операцій, обумовлених першою. Сутність цього способу полягає в тому, що, перевіряючи конкретну сукупність операцій, можна логічно з’ясувати або знайти інші обов’язкові операції, які випливають із даної операції – чи повинні бути здійснені за операціями, що перевіряються.

Для виявлення фактів зловживань шляхом спотворення господарських операцій у бухгалтерському обліку доцільно під час ревізії застосувати прийоми порівняння операцій, що відображено в облікових реєстрах із записами оперативного обліку.

Важливим способом є перевірка об’єктивної можливості здійснення операції, які відображено у документах [10, 12]. Різновидом даного способу контролю є дослідження операцій підприємств відносно реальної можливості виготовити з наявної кількості сировини ту кількість готової продукції, яка значиться за документами. Доповненням такого методу контролю є застосування способів порівняння. Для цього перевіряють операції з виготовлення і реалізації продукції, встановлюють відповідність асортименту одержаної сировини калькуляційному переліку, необхідному для виробництва даної продукції, що передбачено калькуляцією. Це дозволяє встановити факти, коли та або інша сировина на об’єкти виробництва не надходила або надходила в меншій кількості, ніж потрібно згідно з калькуляційними розрахунками.

Усе це потребує комплексного дослідження облікової інформації під час проведення ревізій і перевірок підприємств, що має важливе значення на сучасному етапі розвитку економіки.