Сучасний стан і перспективи розвитку внутрішньогосподарського контролю

У питаннях своєчасного виявлення нестач, попередження їх переростання у великі розкрадання значна роль належить поточному бухгалтерському контролю, здійснюваному працівниками бухгалтерій при виконанні ними функціональних обов’язків. Дослідження показали, що на підприємствах приблизно 49 відсотків нестач і розтрат мали місце через порушення в організації бухгалтерського обліку, невиконання контрольних функцій працівниками бухгалтерських служб або їх участі у розкраданнях матеріальних цінностей. Наприклад, на одному підприємстві нестача матеріалів у сумі 800,000 тис. грн приховувалася з 1997 року за участю головного бухгалтера і утворилася способом укладання фальсифікованих рахунків-фактур, що виписувалися різним підприємствам. На іншому – облікові працівники сприяли приховуванню нестач шляхом вилучення документів на прихід матеріалів у друге підприємство (у підзвіт завідувачу складу) і невключення до відпуску матеріалів інших підприємств. Порушуючи чинні положення, облікові працівники складали матеріальні звіти завідувачам складів і одним із них завищували залишки матеріалів шляхом несписання їх у витрати, іншим – зменшували залишки за рахунок ненадходження матеріалів. З метою посилення контролю за збереженням майна на підприємствах, а також недопущення випадків співучасті облікових працівників у приховуванні нестач і розкрадань потрібно практикувати періодичне переміщення бухгалтерів структурних підрозділів бухгалтерій із однієї ділянки рахункової роботи на іншу (з одного підрозділу бухгалтерії в інший).У даний час на підприємствах особливо актуальними є питання щоденного контролю за допомогою автоматизованих засобів збору і обробки інформації матеріальних і касових звітів. Це має велике значення при вивченні стану і поточного контролю матеріальних цінностей, вірогідності даних складського обліку, контролю за використанням виданих доручень, організації контрольно-пропускної системи. Однак такий контроль на підприємствах сфери матеріального виробництва ще не став досить поширеним. Причиною цього є не лише недостатня забезпеченість підприємств автоматизованими засобами збору та обробки інформації, але й невміння працівників управління використовувати їх під час реалізації контрольних функцій.

Для підвищення ефективності внутрішньогосподарського контролю доцільно здійснювати його з деяким забіганням наперед. Така система контролю має назву попереднього внутрішньогосподарського контролю. Попередній внутрішньогосподарський контроль являє собою ситему, що забезпечує своєчасне повідомлення про необхідність коригувальних дій. Цей контроль загострює увагу керівника й інших фахівців (суб’єктів контролю) на слабких ділянках фінансово-господарської діяльності. Попередній внутрішньогосподарський контроль є сигналом про явища, що можуть викликати негативні наслідки (втрати, непродуктивні витрати, розкрадання тощо), якщо не буде вжито негайних заходів на тих або інших ділянках роботи.

Попередній внутрішньогосподарський контроль – це взаємодіюча ситема, у якої одні змінні (наприклад, матеріальні цінності і кошти) знаходяться у взаємодії між собою, а інші позитивно або негативно впливають на ці показники. Об’єктами попереднього контролю можуть бути не тільки підприємства, їх відділи або структурні підрозділи, а й окремі господарські операції, процеси або ділянки господарської діяльності. Такий контроль здійснюється тими ж суб’єктами, що і внутрішньогосподарський взагалі. Попередній внутрішньогосподарський контроль здійснюється керівниками і фахівцями підприємств на стадії зародження проекту (моделі) тієї або іншої господарської операції або виконання визначеної роботи, та проводиться шляхом завчасного детального і ретельного аналізу передбачуваних проектів (моделей) тих господарських операцій, процесів і стадій роботи, які виконуватимуться в господарській діяльності.

У теоретичних дослідженнях і практичних аспектах попереднього внутрішньогосподарського контролю і передбачення помилок та прорахунків до нинішнього часу нічого не зроблено. Прогалини в теорії не дозволяють повною мірою використовувати в практичній роботі систему внутрішньо-господарського контролю. Крім того, і на сьогодні не розроблені методи внутрішньогосподарського контролю. З метою підвищення ефективності попереднього внутрішньогосподарського контролю варто застосовувати такі його способи, як обґрунтоване укладання багатократних прогнозів і зіставлення їх із бажаним виходом (еталоном), внесення корективів і змін у початкові програми господарської діяльності, що дозволяє забезпечити збіг бажаних виходів із запланованими показниками [4, с. 97–99]. Особливо це стосується підприємств сфери матеріального виробництва, коли потрібно перевірити забезпечення грошовими коштами для погашення заборгованості постачальникам – за матеріальні цінності, податковим органам – за сплату податків, інвесторам – за фінансові інвестиції тощо. Використання цих методів попереднього внутрішньогосподарського контролю дає змогу передбачити ускладнення в фінансово-господарській діяльності підприємств. Необхідною умовою попереднього внутрішньогосподарського контролю є: завчасний детальний і ретельний аналіз системи контролю та визначення найбільш важливих вхідних змінних, побудова моделі цієї системи контролю, приділення особливої уваги динаміці моделі (здійснення регулярної перевірки відповідності прийнятих значень вступних змінних та їх взаємозв’язків фактичному стану справ), регулярний збір і введення в систему даних вступних змінних оцінки розбіжності між плановим і фактичним значенням змінних та їх вплив на очікувані кінцеві результати на початковій стадії господарювання, здійснення коригувальних дій (за першим етапом – визначення проблеми, за другим – розробка заходів, що забезпечать її вирішення).