Податки як державний дохід
1. Основні джерела доходів держави
Податки — це плата суспільства за виконання державою її функцій. Це ціна, яку ми сплачуємо за можливість жити у цивілізованій країні. Ми користуємося суспільними благами. Кожен з нас покладається на державу, яка має забезпечувати національну безпеку, громадянський мир, добрі дороги, доступ до освіти і охорони здоров'я та безліч інших послуг, охороняти навколишнє середовище, захищати країну від зовнішньої експансії. Для виконання своїх функцій державі потрібні кошти, значна частина яких формується за рахунок податкових надходжень. Податками зазвичай називаються обов'язкові платежі, які справляються державою з юридичних і фізичних осіб. Доходи держави складаються з різних видів виплат, зборів, відрахувань.
Плата здійснюється за використання ресурсів, які належать державі. Розмір плати залежить від розміру ресурсів, що використовуються. Якщо держава втрачає право власності на них, то вона втрачає і ці доходи.
Відрахування передбачають цільове призначення платежів. Наприклад, підприємства здійснюють відрахування на дорожні роботи, соціальне страхування, у фонд зайнятості, у фонд ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Ці гроші мають використовуватись суворо за призначенням.
У доходах бюджету виділяється також група так званих неподаткових платежів. Наприклад, доходи від реалізації конфіскованого майна, від приватизації державного майна, відсотки за користування тимчасово вільними бюджетними коштами, надходження дивідендів від діяльності підприємств, утворених за участю держави .
2. Класифікація податків і система оподаткування
Сукупність різних видів податків становить податкову систему країни. Кожна держава формує систему оподаткування з урахуванням досвіду інших країн, власних національних особливостей, стану економіки, розвитку ринкових відносин, необхідності вирішення конкретних економічних і соціальних завдань.
Становлення системи оподаткування у нашій державі почалося з прийняттям 25 червня 1991 р. Закону України «Про систему оподаткування». У податковій системі України виділяють загальнодержавні, місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.
Загальнодержавні податки і збори — це прямі податки на прибуток, землю, нерухоме майно, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників біля джерела оподаткування.
Оподаткування прибутку підприємств. Кінцевий результат діяльності підприємств як суб'єктів господарювання — отриманий ними прибуток — оподатковується нині за ставкою 30 %.
Платежі (податки) за ресурси. Для ефективного використання ресурсів суб'єктами господарювання держава може встановлювати відповідні податкові платежі.
До платежів за ресурси, передбачених податковим законодавством України для суб'єктів господарювання, зараховують: плату за землю; податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; збір за спеціальне використання природних ресурсів (лісовий податок, плата за воду, плата за корисні копалини. У 2002 р. за рахунок цього збору передбачено отримати до державного бюджету 175 млн. грн.); збір за забруднення навколишнього природного середовища.
Плату за землю введено для фінансування раціонального використання та охорони землі, підвищення родючості ґрунтів, відшкодування власникам землі і землекористувачам витрат на ведення господарства.
Податок із власників транспортних засобів. Кошти від стягнення податку спрямовуються на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування.
Непрямі податки. В Україні застосовуються три види непрямих податків: акцизний збір, податок на додану вартість, ввізне (імпортне) мито.