Організація обліку розрахунків за претензіями

5) про розірвання договору дарування;

6) у зв’язку з перевезенням вантажу, пошти;

7) про оскарження дій виконавця заповіту [1].

Як уже було зазначено, при пред’явлення претензії в ній повинні бути наведені докази, що підтверджують вимоги заявника претензії. Виникає питання: як зібрати необхідні докази? Відповідь проста: в результаті правильно організованого приймання продукції.

Продукція, що надходить напряму від постачальника або від транспортної організації, приймається одержувачем за кількістю і якістю. Відповідно до п. 3 Інструкції № П-6 підприємство-одержувач повинно забезпечити приймання продукції, що надійшла, за кількістю у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами та умовами поставки, а також іншими обов’язковими правилами і договором. У випадку, якщо при прийманні продукції за кількістю виявлено пошкодження або псування вантажу, невідповідність найменування та ваги вантажу і кількості місць даним, зазначеним у транспортному документі, то одержувач повинен оформити результати приймання продукції за кількістю комерційним актом. Акт повинен бути складений у день виявлення нестачі. Вимоги до змісту даного акта викладені у п. 25 Інструкції № П-6 [6].Приймання продукції за якістю означає, що одержувач повинен контролювати якість продукції починаючи з якості тари, в якій вона доставлена. Залежно від того, хто доставляє продукцію, необхідно проконтролювати умови доставки й цілість вантажу при перевезенні. Якщо при прийманні продукції виявлено, що вона не відповідає вимогам стандартів або тара, в якій знаходиться продукція, має пошкодження, одержувачу слід призупинити приймання, скласти акт на продукцію, оглянуту та прийняту, зазначити у ньому які саме дефекти виявлено, і запросити для приймання представника постачальника. Якщо за викликом одержувача представник постачальника не з’явився, то перевірка якості продукції проводиться експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції за якістю.

У день закінчення приймання продукції складається акт про фактичну якість продукції, що підписується всіма особами, які брали участь у перевірці якості і комплектності продукції. Вимоги до змісту даного акта наведені у п. 29 Інструкції № П-7 [5].

Бухгалтерський облік розрахунків за претензіями ведеться на субрахунку 374 “Розрахунки за претензіями”. Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291, на субрахунку 374 “Розрахунки за претензіями” ведеться облік розрахунків за претензіями, пред’явлених постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за пред’явленими їм і визнаними штрафами, пенею і неустойками. На підприємстві за необхідності можна організувати аналітичний облік пред’явлених претензій у розрізі постачальників, а також за датами виникнення і погашення заборгованості з метою своєчасного відображення таких розрахунків у синтетичному обліку. За кожною претензією слід постійно контролювати стан її досудового врегулювання з постачальником і строк закінчення позовної давності [7].

На підставі вищевикладеного можна зазначити:

1) своєчасне і правильне документальне оформлення результатів приймання продукції за кількістю і якістю дозволить одержати достатні докази, необхідні для задоволення законних вимог підприємства. Одержані у результаті правильно організованого приймання товару докази також послужать запорукою вирішення спору на користь підприємства, якщо справа дійде до її винесення на розгляд у господарському суді;

2) правильна організація претензійно-позовної роботи і своєчасне відображення її результатів в обліку є запорукою стабільної та ефективної роботи підприємства.

Література

1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-ІV.

2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-ІV.

3. Арбітражний процесуальний кодекс України.