Особливості організації обліку і контролю якості продукції молочного скотарства

В умовах ринкової перебудови сільського господарства особливої актуальності набуває питання забезпечення виробництва якісної, безпечної агропродукції. Прикладом такого стратегічно важливого продукту в Україні вважається продукція молочного скотарства. Потреба в розробці заходів щодо управління якістю молока зумовлюється, з одного боку, можливістю впровадження новітніх технологій у виробництво з метою найповнішого використання потенційних здатностей виробників, сприятливих кліматичних умов, існуючого попиту, пов’язаних з виробництвом продукції високої якості, а з іншого, підвищенням вимог до хімічного складу та фізичних властивостей молока в зв’язку з погіршенням екологічної ситуації і реалізацією програм продовольчої безпеки України.

На користь доцільності підвищення якості продукції свідчить аргумент, що якість продукції, значною мірою, визначає її конкурентоспроможність. Висока якість продукції, в порівнянні з конкурентами, не лише забезпечує довгострокову перевагу, а й нерідко дозволяє підвищувати ціну на продукцію, не втрачаючи своїх споживачів. Здійснення поставлених завдань відбувається за допомогою правильної організації обліку та контролю виробництва та первинної переробки молока на підприємстві.

Будучи функцією управління, контроль створює умови для виявлення, попередження та усунення порушень та недоліків у фінансово-господарській діяльності підприємства, максимально використовує можливості учасників господарського процесу у вирішенні поставлених ним завдань. В системі внутрішньогосподарського управління якістю продукції в аграрних підприємствах чільне місце відводиться господарському контролю як виду контролю, що досліджує організацію і технологічну підготовку виробництва, планування та ефективність праці, дотримання технологічної та трудової дисципліни. Адже, як свідчать технологи молочного виробництва, ефективність галузі молочного тваринництва обумовлюється трьома основними факторами: умовами утримання, повноцінною годівлею та генетичним потенціалом тварин [1, с.102]. Тому, основну увагу управління слід зосередити на чинниках забезпечення виробничого циклу, а завдяки здійсненню постійного поосібного контролю за якістю виконання робіт виробничої програми та отриманими результатами (у вигляді щоденних надоїв молока) на кожній технологічній стадії виробничого процесу забезпечить належну якістю молочної продукції.

В сільськогосподарському виробництві порівняно з промисловістю контроль якості праці має певні особливості, пов’язані з відсутністю стандартних параметрів та постійними змінами. Обсяг роботи тваринників може змінюватись, бо залежить від погодних умов, забезпеченості кормами, технології утримання та інших факторів. Непостійність в поєднанні механізованої та ручної малокваліфікованої праці при здійсненні виробничого циклу зумовлює проблему при здійсненні управлінського контролю за якістю роботи. Для її вирішення доцільно чітко обмежити кількість працівників, необхідних для виконання певних робіт та налагодити спільну працю так, щоб кожний процес виконувався в певний час відповідно до діючої технології.

В той же час, впровадження сучасних інноваційних технологій в тваринництві дозволяє усунути вказані непродуктивні залежності і наблизити сільськогосподарське виробництво до промислового. Прикладом такого підходу служить робота молочного комплексу корпорації “Агро-Союз”. Вона базується на принципах організації всіх виробничих процесів за принципом “точно в час” і щоденного автоматизованого збору та обробки інформації щодо фізіологічних та продуктивних параметрів стада. На цьому підприємстві всі служби тримають під постійним контролем питання виконання свого виробничого завдання. Встановлена взаємодія не ускладнюється побоюваннями рядового працівника визнавати проблеми, що негативно впливають на якість. Оскільки в системі налагоджена дієва система мотивації, то, працівники, розуміючи вклад своїх дій в досягнення цілей підприємства, беруть на себе відповідальність за контроль якості власних операцій, приймають участь в ініціюванні ідей щодо напрямків покращення діяльності підприємства. Адже, надто помітні втрати, що зумовлені халатністю і некомпетентністю роботи кожного працівника.Однак, виконання вказаних функцій контролю неможливе без, відповідним чином, налагодженого облікового процесу, що інформативно забезпечує проведення контролю. Сама інформація, отримана внаслідок ведення бухгалтерського обліку – об’єкт контролю, а документи бухгалтерського обліку в процесі контролю засвідчують факти зловживань чи порушень. З метою проведення наступного контролю та аналізу якості продукції і робіт по її забезпеченню, налагодженню прямих та зворотніх зв’язків на підприємстві доцільно формувати суцільні інформативні потоки про роботу виробничих підрозділів. При цьому, інформаційний вихід однієї структурної одиниці, наприклад, ферми є інформаційним входом для іншого органу, наприклад, керівництва підприємства. Після прийняття управлінського рішення інформаційний потік починає діяти у зворотньому напрямку, починається зворотній зв’язок. Науковець Пушкар М.С. відмічає, що частину інформаційних ресурсів бухгалтерія повинна подавати в реальному масштабі часу, а частину на запит системи управління для стратегічного [2, с.70]. Тому особливу роль при проведенні господарського контролю відіграють дані фінансового і управлінського обліку, які формують, збирають та систематизують інформацію для прийняття ефективних управлінських рішень та координації проблем майбутнього розвитку підприємства.

Первинне документування обліку надоєного молока відбувається в журналі обліку надою молока (ф.№112), де керівник ферми чи підрозділу по кожній доярці чи групі доярок реєструє показники надоїв та жирність отриманого молока. Дані журналу в кінці дня заносяться до Відомості руху молока (ф.№114) з вказанням кількості надоєного молока за кожне доїння і всього за день, а також проданого переробним підприємствам, переданого на переробку, використаного на випоювання молодняка худоби, на громадське харчування. В формі №114 передбачена графа для показника контрольного визначення жирності молока (% жиру). Слід зауважити, що наведені форми документів не передбачають відображення інформації про білковість молока, хоч при визначенні ціни на молоко на білковість відносять 60% закупівельної вартості. Основним показником якості молока вважаємо його гатунковість, для визначення якої слід врахувати не лише жирність і білковість, а ще й цілий ряд інших параметрів: кислотність, група молока за ступінню чистоти, загальне бактеріальне обсіменіння, масова частка сухих речовин, кількість соматичних клітин. Як бачимо, така інформація не відображається в регістрах фінансового обліку, тому для потреб контролю її беруть з даних зоотехнічного обліку чи використовуються спеціальні регістри управлінського обліку.