Проблемні питання визначення доходів від реалізації послуг водопостачання у період реформування житлово-комунального господарства

Централізоване постачання холодної та гарячої води — послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання [1]. У даний час триває процес реформування житлово-комунального господарства що супроводжується переходом від системи визначення обсягів спожитої води по законодавчо встановлених нормах, на систему з використанням засобів обліку, що призвело до одночасного існування способів визначення обсягів спожитої води як по нормах встановлених законодавством, так і по квартирних та будинкових засобах обліку. При цьому, розрахунки зі споживачами можуть вестись підприємствами водопостачання безпосередньо, шляхом створення власного абонентського відділу, або через підприємства, житлового господарства. Неоднорідність системи визначення обсягів послуг водопостачання та розрахунків зі споживачами призводить до труднощів у обчисленні доходів від реалізації послуг, що обумовлює актуальність обраної теми дослідження.

Відповідно до п. 10-14 П(С)БО 15 „Дохід”, дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції. Якщо послуги полягають у виконанні невизначеної кількості дій (операцій) за визначений період часу, то дохід визначається шляхом рівномірного його нарахування за цей період (крім випадків, коли інший метод краще визначає ступінь завершеності надання послуг) [2].

Порядок обчислення обсягів наданих споживачам послуг водопостачання встановлено Кабінетом Міністрів України. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води, або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку [1].

Оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок. Квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік. Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком окремих випадків. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку. Показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця.

У разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. Показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності постачальника та представника споживачів.

У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення — з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.

Застосування квартирних засобів обліку дає найбільш об’єктивні дані про обсяги спожитої води. Але ефективність їх використання значно залежить від відповідального ставлення споживачів до виконання умов договорів, своєчасного зняття показань даних обліку та передачі таких даних до абонентського відділу. Відповідно, недоліками застосування такої форми визначення обсягів спожитої води є неспівпадання періодів зняття даних приладів обліку різними споживачами, що може призвести до викривлення показників доходів від реалізації послуг водопостачання комунальними підприємствами. На сьогодні не в повній мірі відпрацьована процедура прийому інформації про спожиті обсяги води при наявності квартирних лічильників. Як наслідок, населення може не надавати показники квартирних лічильників декілька місяців, що призводить до заниження обсягів реалізації. Для виявлення таких фактів та їх усунення необхідний обхід квартир контролерами.Проблемою застосування форми обчислення обсягів реалізації послуг водопостачання з використанням будинкових засобів обліку є відсутність встановленого механізму взаємодії підприємств водопостачання та ЖЕКів. На практиці виникають ситуації, коли підприємства водопостачання, обчислюючи обсяги споживання води надають рахунки ЖЕКам за показниками будинкових лічильників, а ЖЕКи населенню – за законодавчо встановленими нормами. В результаті ведення такого подвійного обліку викривлюються дані про доходи від реалізації послуг водопостачання. Вихід з даної ситуації полягає у повній передачі розрахунків зі споживачами до абонентського відділу підприємства водопостачання та проведення розрахунків шляхом надсилання платіжної квитанції споживачам через підприємства зв’язку. Основною проблемою застосування розрахунків за показниками засобів обліку є невідпрацьованість системи розрахунків за послуги на основі показів будинкових засобів обліку при наявності різниці між показами будинкового засобу обліку та суми показів індивідуальних засобів обліку внаслідок втрат води.