Мито
Механізм застосування пільг при сплаті мита досить різноманітний і включає:
1.Звільнення від сплати мита визначених категорій платників.
2.Зменшення ставок мита.
3.Повернення раніше сплачених сум мита.
4.Звільнення від мита певних предметів.
Порядок сплати і ставки мита визначаються Єдиним митним тарифом України. Митний тариф являє собою систему ставок мита, застосовуваних до товарів, що їх переміщують через митний кордон.
В Україні оподатковувані товари зосереджено в товарній класифікаційній схемі, заснованій на Гармонізованій системі опису і кодування товарів. Усі товари, що підлягають митному оформленню, зосереджено в 21 розділі, 97 главах, 1241 товарній групі, 5019 товарних позиціях. Кожен товар має чотиризначний цифровий код, де два перших знаки означають товарну групу, два інших — товарну позицію.
В основі обчислення мита лежить митна вартість товару і транспортного засобу. Митну вартість визначають кількома методами:
1.Метод оцінки за ціною угоди з ввезеними товарами —митну вартість визначають як ціну угоди, фактично сплачену або таку, що підлягає сплаті, за ввезений товар на момент перетинання їм митного кордону.
2.Метод оцінки за ціною угоди з ідентичними товарами(використовується за неможливістю використання першого) —митна вартість визначається як ціна угоди з ідентичними товарами. Ідентичність припускає подібність за основними характеристиками (виробник, країна виготовлення, якість, знос).
3.Метод оцінки за ціною угоди з однорідними товарами —нагадує механізм попереднього методу. При цьому однорідні товари не обов'язково однакові у всіх відносинах, але мають подібні характеристики.
4.Метод оцінки на основі визначення вартості — митна вартість визначається як ціна за продаж ідентичних або однорідних товарів на внутрішньому ринку за винятком сум імпортних митних платежів, комісійних винагород, витрат на транспортування тощо.
5.Метод оцінки на основі додавання вартості — митна вартість визначається як сума загальних витрат, характерних для продажу ідентичних або однорідних товарів.
6.Резервний метод — використовують за неможливістю застосувати попередні методи. Ціну угоди визначають з урахуванням світової практики і на основі чинного законодавства. Рішення про використання цього методу приймають митні органи.
Мито сплачується безпосередньо митному органу одночасно з прийняттям митної декларації або до її прийняття. Мито зараховується до державного бюджету, а митні органи здійснюють контроль за правильністю його нарахування і збору. Механізм внесення мита припускає певні гарантії (форми забезпечення внесення платежів):
—застава товарів;
—гарантії фінансово-кредитних установ;
—гарантії третіх осіб;
—внесення належних сум на депозит.