Диференційовані рентні платежі: проблеми та перспективи

Одним із шляхів вирішення цього питання та поліпшення економічного стану нафтогазовидобувних підприємств є встановлення економічно обґрунтованого розміру рентних платежів (залежно від ціни реалізованої продукції) та їх диференціація залежно від різних гірничо-геологічних умов розробки родовищ.

Найбільш концентрованими показниками сприятливості чи несприятливості гірничо-геологічних умов для економічно вигідного видобутку нафти чи природного газу із надр є:– глибина залягання покладу нафти чи газу, яка обумовлює розмір капітальних витрат на буріння свердловин та експлуатаційні витрати видобутку вуглеводнів;

– середній дебіт свердловин, який безпосередньо впливає на розмір валового доходу нафтогазовидобувних підприємств.

У практиці нафтогазовидобувних країн світу не існує єдиної методики нарахування і справляння рентних платежів. У більшості нафтогазовидобувних країн рентні платежі встановлюються у відсотках від вартості видобутих нафти і газу, виходячи з нормативних (диференційованих залежно від гірничо-геологічних умов розробки родовищ) ставок рентних платежів, з урахуванням існуючого рівня цін на нафту і природний газ.

Слід зазначити, що останні 5–10 років у світовій практиці відмічається тенденція деякого зменшення нормативів рентних платежів. Крім того, більш високі нормативи рентних платежів мають місце в країнах-експортерах нафти і газу. Для більшості країн-імпортерів нафти і газу, особливо тих, що зацікавлені в залученні для розвідки і розробки своїх родовищ іноземних інвестицій, ці нормативи не перевищують 12,5 %.

При визначенні вартості видобутих нафти і природного газу користуються як реальними цінами світового ринку, так і встановленими органами державного управління спеціальними регульованими цінами. При розробці морських родовищ нафти і природного газу та родовищ, що мають важко видобувні та виснажені запаси, має місце пільговий режим оподаткування щодо рентних платежів (аж до повного їх скасування).

Враховуючи світовий досвід і дані аналізу родовищ нафти і природного газу в Україні, за участю асоціації “Нафтогазбудінформатика” розроблено Закон України “Про рентні платежі за нафту і природний газ”, який узагальнює світовий досвід по стягненню надприбутку нафтогазовидобувних підприємств, що використовують мінерально-сировинні ресурси держави. Зазначеним Законом запроваджується розрахунок рентних платежів залежно від диференційованих за гірничо-геологічними умовами розробки нафтових та газових родовищ ставок рентних платежів та фактичного рівня цін на цю продукцію.

Основною метою Закону є вирівнювання рентабельності природокористування в різних умовах і одночасно забезпечення стимулюючо-регулюючої ролі ренти.

2 жовтня 2003 року Верховна Рада України більшістю голосів прийняла Закон України “Про рентні платежі на нафту і природний газ”. Прийняття цього Закону можна розцінювати як важливий крок держави до цивілізованого підходу з регулювання діяльності нафтогазовидобувних підприємств, оскільки на сьогодні в Україні, як зазначалось вище, не існує законодавчо встановленого механізму визначення ставки рентних платежів на нафту і природний газ.

Проте Президент України наклав на Закон України “Про рентні платежі за нафту і природний газ” вето, мотивуючи його, в першу чергу, втратами бюджету та відсутністю рентних платежів за газовий конденсат.

Враховуючи нагальність вирішення проблеми сьогодні підготовлено нову редакцію Закону України “Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат” з урахуванням пропозицій Президента України і до проекту Закону України було внесено відповідні зміни та доповнення:

– до Закону внесено рентні платежі за газовий конденсат;

– збільшено ставки рентних платежів за нафту і природний газ, що зменшить втрати бюджету у разі введення Закону в дію у 2004 році;

– збільшена залежність диференційованої ставки рентних платежів від глибини свердловин, що стимулюватиме розробку нових родовищ із значною глибиною залягання.