Комп’ютерні технології у податковому аудиті

Виходячи з цього, можна констатувати, що податковий аудит – це аудит податкових звітів фізичних і юридичних осіб, який здійснюється уповноваженими працівниками податкової служби з метою визначення відповідності таких звітів податковому законодавству.У спеціальній літературі наводиться таке визначення: „Податковий аудит (податкова перевірка) – це процесуальні дії контролюючих органів щодо контролю за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, а також дотримання законності операцій, пов’язаних з одержанням доходів і здійсненням розрахунків” [6, с. 11]. Податкова перевірка ж визначається як процесуальна дія податкової адміністрації щодо контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обрахунку, своєчасністю і повнотою сплати податків і зборів, що здійснюється шляхом співставлення фактичних даних, отриманих у результаті податкового контролю з даними податкових декларацій та інших звітних документів, що подаються платниками податків до податкових органів [7, с. 21].

З наведеного вище зрозуміло, що в податковій практиці відбувається ототожнення понять податкової перевірки, що існувало з появою понять „податковий контроль” і „контроль” взагалі, і новим терміном „податковий аудит”.

У проекті Податкового кодексу України визначено поняття „податковий контроль”, регламентуються інструментарій і форми податкового контролю, визначені поняття і зміст податкових перевірок, їх специфічні особливості.

Це дуже важливо, враховуючи те, що неправильний вибір тієї чи іншої форми прийому і способу здійснення податкового контролю, а також недотримання регламентованого законодавчими актами порядку здійснення контрольної діяльності можуть призвести до значних правових наслідків, наприклад, до скасування рішень, прийнятих на основі результатів податкового контролю, отриманих неправомірно; до визнання недійсними нормативних актів органів контролю [8].

Сьогодні розвиток автоматизованих інформаційних систем потребує проведення аудиту за допомогою комп’ютерної техніки. Саме тому ми вважаємо, що вираз „комп’ютерний аудит” адекватно відображає весь комплекс складних прикладних проблем, пов’язаних із застосуванням інформаційних комп’ютерних технологій у господарському контролі, аудиті та аналізі фінансової звітності підприємств, оцінці ефективності й надійності інформаційних систем підприємств, а також організації роботи аудиторських фірм у сучасних умовах.

Крім того, комп’ютерні технології сьогодні використовуються на всіх стадіях податкового аудиту: під час планування, здійснення, документування аудиторської роботи, оформлення аудиторського висновку. Застосування комп’ютерної техніки не змінює мети проведення аудиторських процедур на кожній з цих стадій, проте суттєво впливає на способи і порядок проведення таких процедур, а отже, на методологію аудиту.

Під час проведення податкового аудиту (вирішується) існує велика розмірність завдань, чому сприяють:

1. Невпинне зростання кількості платників податків і лібералізація законодавства (наприклад, дозвіл мати необмежену кількість банківських рахунків). Усе це підвищує функціональну та географічну мобільність суб’єктів підприємницької діяльності (далі – СПД). На даний час інформаційна модель реєстраційних даних юридичної особи складає близько 150 реквізитів за наявності в Державному реєстрі фізичних осіб більше 800 000 юридичних осіб. Виникає необхідність використання й аналізу великих обсягів інформації, в основному поданих на паперових носіях – документах, на яких присутні факсимільні ідентифікатори юридичної чи фізичної особи (підпису, печатки).

2. Значні обсяги тіньової економіки, породжені надмірним податковим навантаженням через недосконале законодавство та ментальністю, яка властива населенню перехідного періоду. Окрема проблема – існування „фіктивних” підприємств та так званих конвертаційних центрів. Зазначені фактори вимагають від податкових органів відстеження товарних і фінансових потоків як об’єктів оподаткування, що потребує дуже великої за складом та обсягами додаткової інформації від цілого ряду відомств та організацій (всього на регулярній основі ДПА України обмінюється інформацією з 15 відомствами).

3. Необхідність вводу в інформаційні системи величезної кількості документів податкової звітності платників податків – об’ємних декларацій з відповідними розрахунками з ПДВ, з прибутку, скарг та апеляцій тощо.

4. Значний обсяг інформації, що носить конфіденційний характер і частка інформації, що містить державну таємницю потребують нагального вирішення проблем захисту інформації від несанкціонованого доступу, особливо під час передачі її каналами зв’язку.