Що показує баланс підприємства і що характеризує кожна з його частин? Способи зниження ступеня ризику. Які два типи інформації надає період окупності, які ми не отримуємо при застосуванні інших методів оцінки капіталовкладень?
основна мета цього методу - не максимізація вартості майна акціонерів, а поліпшення ліквідності;метод ППВІ не враховує надходжень після закінчення терміну реалізації проекту;
дані аналізу досить складно інтерпретувати при ухваленні рішення інвестувати чи не інвестувати проект, а також вирішуючи, під який відсоток можна залучити капітал для реалізації проекту. Тому доцільно використовувати його в сукупності з іншими методами (насамперед ЧСВ);
у тому разі, коли вкладення коштів провадиться не тільки на початковому етапі реалізації проекту, а й у середині проекту, досить важливо визначити, який термін вважати періодом повернення інвестицій і який момент буде початковим для його розрахунку.
4.Балансова норма рентабельності.
Цей метод є єдиним, у якому замість поняття грошового потоку використовуються балансові значення прибутку. Крім того, це найбільш неоднозначний метод. Існує кілька формул для його розрахунку, а сам метод має чотири різні назви:
accounting rate of return (балансова норма рентабельності);
average accounting return (середня балансова рентабельність);
return on capital employed (рентабельність використаного капіталу);
return on investments (рентабельність інвестицій).
Розрахунок цієї величини здійснюють такими способами:
•середній розмір прибутку, отриманий за період реалізації проекту, ділиться на середній розмір використаного капіталу;
•середній розмір прибутку, отриманий за період реалізації проекту, ділиться на початкову величину залученого капіталу.
До переваг цього методу можна віднести:
1.розрахунок проводиться досить просто, а розмір коефіцієнта дається у відсотках, що легше сприймається співробітниками підприємства;
2.доцільність реалізації проекту визначається на основі підрахунку прибутку проекту, що є зрозумілішим для керівництва підприємства;
3.аналіз якості роботи керівництва досить часто проводиться за коефіцієнтами прибутковості використання капіталу, а не за величиною вартості майна акціонерів.
Перелік недоліків цього методу значно ширший:
відсутня єдина процедура розрахунку коефіцієнта (як обсягу прибутку, так і величини капіталу, які застосовуватимуться у розрахунках);
коефіцієнт розраховується у процентах і не враховує масштабу проекту;
для розрахунку коефіцієнта використовується прибуток, а не грошовий потік, що є неправильною основою для прийняття рішення про доцільність інвестування;
метод не враховує чинника часу;