Історія розвитку бухгалтерського обліку в Україні

Розглядаючи складові іміджу представника облікової професії, потрібно зазначити, що на індивідуальному рівні імідж конкретного бухгалтера складається не тільки в процесі навчання та самовдосконалення, пізнання історичних коренів облікової професії, усвідомлення та дотримання вимог бухгалтерської етики, здійснення принципів комерційної таємниці в процесі ознайомлення з новітніми тенденціями розвитку бухгалтерського обліку за допомогою спеціальних періодичних видань, а також в процесі спілкування з колегами, керівниками, власниками та працівниками підприємств, аудиторами, представниками банківських, податкових структур тощо.

Важливе в минулі часи вміння звітувати зараз відходить на задній план, поступаючись місцем таким якостям як компетентність, повага до колег, партнерів, підлеглих, а також самоповага. Виробляючи стиль поведінки, слід орієнтуватися на наступні норми поведінки в діловому середовищі:

-високопрофесійне ставлення до справи;

-вміння піднятися вище окремих проблем та оцінити обстановку в цілому;

-пунктуальність та старанність у виконанні своїх обов’язків з метою створення іміджу ділової людини, на слово якої можна покластися;

-тактовність, коректність та доброзичливість в спілкуванні з клієнтами, партнерами, колегами та підлеглими;

-вміння вислухати співрозмовника та уникнути негативних зауважень працівнику в присутності інших службовців;

-відмова від прагнення завжди бути правим, уміння цінити ідеї інших людей;

-усвідомлення необхідності відокремлювати бажання відстояти свою думку від почуття власної гідності;

-оптимізм, вміння знаходити спільну мову з колективом;-надання моральної та практичної підтримки оточуючим працівникам;

-вміння дотримуватися гарного смаку та ділового стилю в одязі.

Зовнішній вигляд – річ дуже серйозна. Безперечно, що поряд з розглянутими складовими іміджу бухгалтера, які залежать від стану та динаміки самого змісту професійної діяльності облікових працівників, важливим компонентом уяви про бухгалтера є зовнішня форма подання індивідуального іміджу. Безумовно, це – особиста справа кожного. Але, разом з тим, кожному бухгалтеру необхідно усвідомити, що він – представник професійного співтовариства і в очах оточуючих повинен уособлювати категорію ”бухгалтер” взагалі.

Бухгалтеру необхідно пам’ятати, що стиль одягу та, передусім, його кольорову гама – це непрямий фактор, який впливає на ефективність ділових зв’язків, адже одяг розглядається як частина робочої обстановки, в умовах якої проходить ділова зустріч. Одяг повинен сприяти авторитету бухгалтера. Стиль одягу бухгалтера повинен бути бездоганним. Жінці-бухгалтеру не рекомендовані: міні-спідниці для ділових зустрічей, сукні без рукавів, „парад” ювелірних виробів.

Стиль одягу чоловіка-бухгалтера також повинен відповідати гарному діловому смаку. Так, вузька краватка не гармоніює з костюмами з широкими лацканами. Не заохочується будь-яка вигадливість: масивна пряжка на ремені, ланцюжок на шиї та ін. Збираючись на ділову зустріч, не слід одягати джинси та светр.

Бухгалтерська професія – професія чесних людей. Неоціненний внесок саме саме в таку її інтерпретацію вніс основоположник бухгалтерської науки Лука Пачолі. Усе його вчення про рахунки і записи проникнуте чистотою і бездоганною чесністю.

Суттєво вплинув на зміну іміджу бухгалтера процес лібералізації обліку. Сьогодні облік став менш жорстоко регламентованим, що розширює діапазон можливостей і дає бухгалтеру шанс в повній мірі розкрити потенціал професії. Разом з тим, зростає відповідальність бухгалтера за облікові процедури, які він здійснює – правильне визначення складу витрат, оподаткування бази при розрахунку різних видів податків тощо.