Аудиторські робочі документи

• список фахівців, які виконували аудиторські процедури, та час їхньої роботи;

• висновки сторонніх аудиторів або експертів, яких залучали до перевірки окремих питань діяльності підприємства;

• листування з клієнтом з окремих питань або нотатки про про¬ведені бесіди та обговорення;

• копії листів, надісланих (чи отриманих) до третіх осіб, які ма¬ють відношення до перевірки;

• копії фінансових звітів клієнта;

• опис змісту відповідей аудитора на запитання клієнта;

• висновки, зроблені аудитором щодо різних аспектів перевірки. Необхідно забезпечити достатній рівень розкриття та деталізації

процедур аудиту в робочих документах із тим, щоб:

• забезпечити можливість контролю будь-яким аудитором про¬цесу проведення аудиторської перевірки поточного року;

• підтверджувати відповідність проведеної перевірки прийнятим аудиторським нормативам;

• забезпечувати ефективну допомогу будь-яким аудиторам у пла¬нуванні та проведенні наступних перевірок підприємства;

• служити аудитору довідковим матеріалом, щоб у разі необхідності він міг надати будь-кому пояснення щодо змісту проведеної перевірки.

3. Конфіденційність та володіння робочими документами, порядок їх зберігання

Після закінчення аудиту робочі документи залишаються в ауди¬тора. На підставі робочих матеріалів аудитор може складати різні довідки, таблиці, розрахунки. Але його право власності на ці матері¬али обмежується етичними нормами та зобов'язанням конфіден¬ційності перед клієнтом. Робочі документи аудитора не можуть вико¬ристовуватись як частина фінансової документації клієнта або як її заміна. Робочі документи не можна вимагати або вилучати в ауди¬тора, за винятком випадку, коли органами міліції на аудиторську фірму заведено кримінальну справу.

Аудитор повинен організувати надійне зберігання робочих доку¬ментів, щоб забезпечити конфіденційність. Термін зберігання доку¬ментації визначається як практикою аудиторської діяльності, так і строком позовної давності у разі, якщо клієнт порушить справу проти аудитора. Мінімальний термін зберігання документації має бути не меншим ніж три роки з моменту надання аудиторського висновку клієнтові.

4. Додаткова підсумкова документація

Додаткова підсумкова документація не є обов'язковою і видаєть¬ся замовникові тільки в тому випадку, коли аудитор вважає це необ¬хідним, або у випадку, коли це обумовлено в договорі чи додатковій угоді між аудитором та клієнтом. Додаткова документація оформ¬люється як додаток до аудиторського висновку або як самостійний документ.

Як додаток до аудиторського висновку додаткова підсумкова до¬кументація оформлюється, якщо аудитор у висновку посилається на неї. В іншому випадку додаткова підсумкова документація є само¬стійним документом. Аудитор може не посилатися у висновку на додаткову документацію в тому разі, якщо викладене в ній не є на¬стільки істотним, щоб вплинути на зміст аудиторського висновку. Зміст та форми додаткової підсумкової документації аудиту визна¬чає сам аудитор.

Додаткова підсумкова документація аудиту оформлюється під одною з таких назв: "Аудиторський звіт", "Звіт про проведення ауди¬ту", "Звіт про результати проведення аудиту", "Звіт про експрес-огляд", "Експертний огляд", "Зауваження та рекомендації за резуль¬татами аудиторської перевірки", "Лист-інформування клієнта" тощо.