Аудиторський ризик

• ризик невиявлення помилок та перекручень.

Властивий ризик є показником вразливості залишку за певним бухгалтерським рахунком або певною категорією операцій сто¬совно перекручень, які можуть бути суттєвими, або вразливість цих залишків щодо перекручень у загальній сукупності з перекручен¬нями за іншими рахунками чи операціями, з припущенням, що за¬ходи внутрішнього контролю підприємства на них не поширюва¬лися.

При визначенні стратегії проведення аудиту аудитору слід вивчити властивий ризик на рівні фінансової звітності підприємства. При детальнішому плануванні цю оцінку необхідно пов'язувати з залиш¬ками на рахунках і класом операцій.

Аудитор може зробити припущення, що існує значний розмір вла¬стивого ризику на рівні залишку за рахунком і класом операцій. Незважаючи на це, визначаючи загальну аудиторську стратегію, йому необхідно отримати від клієнта роз'яснення щодо фактів існування ризику на рівні окремих позицій фінансової звітності.

Для того, щоб зробити оцінку властивого ризику, аудитору слід використати свої професійні знання з метою врахування й оцінки численних факторів потенційних ризиків.

Приклади факторів потенційних ризиків на рівні фінансової звіт¬ності такі:

• рівень цілісності управління;• досвід, знання і зміни в управлінському апараті за певний пері¬од: малий досвід управлінського персоналу може вплинути на якість підготовки фінансової звітності підприємства; тиск на керівництво підприємства, наприклад, обставини, які можуть наштовхнути керів¬ництво на перекручення фінансової звітності (це відбувається тоді, коли підприємство здійснює діяльність у галузі, в якій існує досвід великої кількості підприємницьких невдач, або підприємство має дефіцит власного капіталу, що не дає йому змоги продовжувати опе¬рації);

• діяльність підприємства, наприклад, його товари і послуги, струк¬тура капіталу, споріднені сторони, виробництво і розміщення, розподіл і компенсаційні методи;

• фактори, що впливають на галузь, у якій здійснює діяльність підприємство, наприклад, економічні умови і умови конкуренції, зміни в технології виробництва та послуг, загальній обліковій практиці, а також у фінансових тенденціях і показниках;

• бухгалтерські рахунки, які дають уявлення про фінансовий стан підприємства, і які, поза сумнівом, вимагають виправлення, наприк¬лад, рахунок фінансових результатів, за яким треба було зробити ко¬ригування у попередньому періоді;

• складні основні операції, що можуть вимагати залучення спе¬ціаліста іншої професії, ніж аудиторська;

• здатність активів до анулювання або неправильного представ¬лення;

• терміни завершення незвичайних і складних угод, особливо в останні дні року.

3. Ризик невідповідності внутрішнього контролю підприємства

Ризик невідповідності внутрішнього контролю підприємства

— це імовірність того, що недостовірна інформація, яка може існува¬ти за класом операцій або класом укладених угод і може бути сут¬тєвою окремо або в сукупності з недостовірною інформацією за інши¬ми рахунками або класами операцій, не буде попереджена або своє¬часно виявлена системою внутрішнього контролю підприємства.

Завжди існує ризик певної невідповідності внутрішнього контро¬лю у зв'язку зі звичайною обмеженістю функціонування кожної системи внутрішнього контролю. Для того, щоб оцінити ризик не¬відповідності внутрішнього контролю, аудитор повинен вивчити адек¬ватність описання внутрішнього контролю та перевірити процедури внутрішнього контролю підприємства. Якщо немає такої оцінки аудитор повинен зробити припущення, що розмір ризику внутріш¬нього контролю високий.