Аудит як форма контролю, його об'єкти і метод

• перевірка документації й оцінка роботи системи обліку та кон¬тролю;

• перевірка відповідності даних підприємства-замовника і неза¬лежного контролю.

Якщо внутрішньому аудиту виявлено довіру, то слід визначити, якою мірою можна на нього покластися, беручи до уваги:

• рівень внутрішнього ризику аудиту щодо тестованих позицій;

• необхідний рівень висновку;

• кваліфікацію аудиторського персоналу фірми, яку перевіряють. Зовнішній аудитор повинен переконатися, що робочі документи внутрішнього аудиту, дані якого він використовує, ведуться за прий¬нятною формою.

Міжнародний норматив аудиту констатує, що функція внутріш¬нього аудиту є частиною системи управління підприємством і не може відповідати критерію незалежності, який є основним [15, с. 55]. Ос¬новні відмінності між внутрішнім і зовнішнім аудитом показано в табл. 1.2.

Відмінності між аудитом і ревізією. Залежно від прийомів і спо¬собів контролю і системи контрольних процедур розрізняють аудит і ревізію. Вони є складовими елементами фінансово-господарського контролю. Аудит і ревізія розглядають один предмет (фінансово-господарську діяльність підприємства чи підприємця), а також ви¬користовують спільні методичні прийоми і процедури контролю, їх мета — виявлення негативних явищ у виробничій і фінансово-гос¬подарській діяльності суб'єктів господарювання, їх усунення і запо¬бігання в майбутньому. Об'єктами контролю для них є однакові дже¬рела інформації, законодавчі та нормативно-інструктивні акти з питань фінансово-господарського контролю, первинна облікова докумен¬тація, реєстри бухгалтерського фінансового обліку, баланси і фінан¬сова звітність суб'єктів підприємницької діяльності. Спільним для них також є те, що вони обґрунтовують свої висновки документаль¬но перевіреними доказами.

Таблиця 1.2. Відмінності між внутрішнім і зовнішнім аудитом

Разом із тим, між аудитом і ревізією існують суттєві відмінності.

Аудит — незалежна перевірка балансів і фінансової звітності суб'єктів господарювання з метою отримання висновків. Висновки аудитора є виваженим і обґрунтованим доказом під час розв'язан¬ня майнових конфліктів у арбітражному і народному судах між влас¬ником та його контрагентами. Аудит дає можливість суб'єктам підприємницької діяльності прогнозувати підвищення ефективності і розширення сфер впливу підприємницьких структур, розвиток мар¬кетингу і комерційної діяльності як на внутрішньому, так і на міжна¬родному ринках, допомагає уникнути банкрутства. Аудиторське під¬твердження про стійкий фінансовий стан підприємства обґгрунтовує потребу в кредитах і надає право на випуск акцій.Під час ревізії досліджується фінансово-господарська діяльність підприємств у статиці після завершення господарських процесів (пе¬реважно, не менше одного разу на два роки). Функції ревізії (порівня¬но з аудитом) обмежуються інтересами власника, від імені якого проводиться ревізія. Основною метою ревізії є пошук та фіксація фактів зловживань з обов'язковим повідомленням керівній органі¬зації та правоохоронним органам. Як правило, ревізори здійснюють перевірки з позицій дотримання законності господарських операцій, не вникаючи у визначення перспектив діяльності. Результати ревізії повідомляють трудовому колективу для вжиття заходів щодо лікві¬дації виявлених недоліків.

Ревізія призначається розпорядженням керівної організації. Ре¬зультати ревізії оформляються актом ревізії.

Для проведення аудиту між власником-замовником і аудитор¬ською фірмою (аудитором-підприємцем) — виконавцем укладаєть¬ся договір. Результати аудиту оформляються аудиторським звітом або аудиторським висновком.

4. Предмет, об'єкти і метод аудиту

За змістом аудит як одна з форм фінансового контролю вклю¬чає експертну оцінку фінансово-господарської діяльності підприє¬мства за даними бухгалтерського фінансового обліку, фінансової звітності, а також надання аудиторських послуг і пов'язаних із ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського фінансового і управ¬лінського обліку, фінансової звітності, оподаткування, аналізу госпо¬дарської діяльності, фінансів, управління трудовими ресурсами та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності юридичних і фізичних осіб.