Зовнішньоекономічна діяльність, як об’єкт бухгалтерського обліку

1. По економічному потенціалу Україна входить в першу п’ятірку країн Європи, але по ефективності його використання значно відстає від розвинутих країн світу внаслідок економічної кризи. Вихід з кризи можливий при умові проведення поступової економічної політики, що забезпечить макроекономічну стабільність при прогресивному розвитку сфери виробництва і обігу.

У відповідності з західноєвропейською практикою одним із важливих параметрів розвитку економіки є стабільність цін і валюти. При цьому рівень інформації не повинен перевищувати 1,5% середнього рівня інфляції країн з найнижчим рівнем. Стабільність валюти забезпечується, якщо межі коливання її курсу не перевищують 2,25%. Щоб досягнути перерахованих параметрів стабільності, необхідно прийняти ряд спеціальних мір, з яких слід виділити радикальну форму зовнішньо-економічної діяльності країни. З цією метою необхідно провести широку приватизацію підприємств з залученням закордонних інвесторів, створити сприятливий інвестиційний клімат шляхом надання твердих державних гарантій як закордонним так і національним підприємцям. Тому потрібно розробити законодавство країни, яке б регулювало і вдосконалило ЗЕД, направлене на ліквідацію тіньової політики в галузі валютних операцій. ЗЕД може здійснюватися як на території своєї держави так і за її межами.

Суть ЗЕД полягає в виробничих відносинах різних країн, які регулюють систему експортно-імпортних зв’язків між ними.

ЗЕД включає слідуючі форми робіт і співпраць:

— експорт і імпорт товарів, капіталу і робочої сили;

— надання виробничих, транспортних, експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, брокерських, агентських, управлінських, бухгалтерських, аудиторських і інших послуг;

— наукову, науково-технічну, науково-виробничу, виробничу, освітню і інші форми кооперації з іноземними суб’єктами;

— здійснення міжнародних фінансових операцій з цінними паперами (ЦП), операцій розрахункових і кредитних, сумісної підприємницької діяльності з закордонними партнерами;

— підприємницьку діяльність, пов’язану з наданням ліцензій, патентів, “ноу-хау”, торгових марок і іншими видами нематеріальних об’єктів власності;

— організацію і здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів і інших подібних міроприємств, що проводяться на комерційній основі;

— проведення бартерних, лізингових операцій, операцій по придбанню, продажу і обміну валюти;

— організацію роботи фізичних осіб на контрактивній основі і т. д.

Основними суб’єктами ЗЕД є:

— фізичні особи, які здійснюють свою діяльність на умовах, які не заперечують законодавству своєї країни, юридичні особи, що здійснюють форми ЗЕД, перераховані раніше, об’єднання юридичних і фізичних або фізичних, юридичних осіб, умови яких направлені на вирішення проблеми ЗЕД;

спільні підприємства, акумулюючі власний капітал і капітал іноземних інвесторів для здійснення всіх форм і видів ЗЕД;

— інші суб’єкти господарської діяльності.

Щоб вийти на зовнішній ринок, суб’єкти ЗЕД зобов’язані зареєструватися в Міністерстві зовнішніх економічних зв’язків або органі, що виконує його функції.