Зміст управлінського обліку, міжнародна практика ведення
Великий вклад в упралінський облік вніс Гаррінгтон (Харрінгтон – Harrington) Емерсон (Emerson) (1853 – 1931рр.), який розробив основи нового методу обліку – стандарт-кост (в серії статтей в журналі “Інженер” (“Engineering Magazine”) в 1908 і 1909 роках пропагував розвиток інформаційної системи, спеціально направленої на досягнення певного рівня продуктивності). Ідея методу обліку “стандарт-кост” полягає у тому, що до початку виробництва продукції на основі норм визначається собівартість продукції, а в процесі виробництва – відхилення від норм. Ці ідеї втілив в теоретичні розробки Чартер Гаррісон у 1911р. Саме Дж. Чартер Гаррісон (G.Charter Harrison) в 1911 році розробив і впровадив першу повну діючу систему нормативного визначення затрат. В 1918 році Гаррісон вперше опублікував ряд рівнянь для аналізу змінних затрат.Починаючи з 1932р. поступово принципи організації обліку за нормами стали впроваджуватись на підприємствах України. Такий метод був названий нормативним і його суть полягає в організації нормативного господарства в розрізі деталей, вузлі, окремих агрегатів і виробу в цілому. На підставі норм витрат складаються нормативні калькуляції собівартості продукції. Окремо ведеться облік відхилень в розрізі причин та винуватців, а також зміни норм. Управління за відхиленнями дає можливість в оперативному порядку стежити за формуванням собівартості продукції.
В кінці 40-х і початку 50-х років XXст. пройшли (відбулися, мали місце) значні зміни в галузі (області) бухгалтерського обліку в державах з розвинутою ринковою економікою. Перш за все бухгалтерський облік став не тільки засобом обробки і групування економічної інформації, яка міститься в первинних документах, але перетворився в “учасника” і “виконавця” управлінської політики підприємства. Появились додаткові функції по збору і узагальненню інформації для груп осіб, які приймають господарські рішення, по формуванню і збереженню довідкової інформації різного призначення – з метою планування, прогнозу, прийняття рішення, контролю.
Бухгалтерський облік набуває оперативності, аналітичності. Велику увагу бухгалтери приділяють обліку затрат на виробництво, обліку фактичного обсягу виробництва, оцінці виконання виробничих програм не тільки всього підприємства, але і його підрозділів.
В умовах концентрації капіталу, зовнішньої і внутрішньої конкуренції, інфляції, значного росту обсягів виробничих витрат, створення і функціонування транснаціональних корпорацій традиційні методи обліку не відповідали вимогам управління.
Принцип ефективності управління зумовив (обумовив) необхідність появи управлінського обліку. Управлінський облік сформувався у США паралельно з традиційним бухгалтерським обліком у середині XX століття і відбивав відносини у самому підприємстві. Появу управлінськогообліку пояснюють тим, що традиційні методи виробничого (калькуляційного) обліку не відповідали вимогам управління. В передових країнах Заходу управлінський облік як окрема галузь теоретичних і практичних знань з’явився у 50-ті роки, однак великого поширення набув у 60 – 70-х роках як альтернатива фінансового обліку (financial accouting), хоч окремі положення його концепції і методик зародилися ще на початку XX століття. На перших етапах розвитку управлінський облік називався калькуляційним, потім виробничим, і поступово методи та прийоми виробничого обліку стали наближатися до обліку, який нині називається управлінським. Тобто поступово в різних країнах термін “виробничий облік” був замінений на “управлінський облік”. Однак це була не просто зміна термінології, але й велика організаційна та методологічна перебудова системи бухгалтерського обліку. Це сприяло поділу його на дві галузі: фінансовий і управлінський облік.
В цей час на підприємствах почали створюватися дві бухгалтерії – фінансова і управлінська, кожна з яких мала свою мету (цілі), завдання і функції. Передумовою до поділу (розділу, роз’єднання) було також створення калькуляційної бухгалтерії.
Калькуляційний облік полягає в складанні попередніх кошторисів: визначенні затрат на певну (визначену) дату; розробці механізму контролю за витратами і їх змінами; виявленні позитивних і негативних відхилень від раніше складених кошторисів; проведенні оперативного аналізу виявлених відхилень і організації регулювання витрат виробництва. Новим виробничим відносинам повинен відовідати і новий підхід до організації бухгалтерського обліку і його складових (структурних) частин.
Перш за все видозмінилися цілі (мета) управління, потім – вимоги до калькуляційного обліку. Вимагалася (потрібна була) калькуляція:
-за центрами відповідальності – для контролю за дотриманням технологічних процесів і діяльністю підрозділі, в котрих вони проходять (відбуваються);
-за найменуванням (назвою) виробів – для вирахування (визначення) повних витрат і цін на вироби;