Вдосконалення системи бухгалтерського обліку сільськогосподарських підприємств при переході на міжнародні стандарти

Сезонність сільськогосподарського виробництва зумовлює особливості бухгалтерського обліку затрат і виходу продукції в сільськогосподарських підприємствах. Протягом року переважна більшість керівників сільськогосподарських підприємств змушена працювати та приймати управлінські рішення без достовірного інформаційного забезпечення щодо величини витрат у межах встановленої номенклатури статей. Вони не мають змоги, реалізуючи за певними цінами продукцію виробництва, прогнозувати фінансовий результат, вирішувати, який напрям більш вигідний для господарства: тваринництво, рослинництво тощо. Але, як стверджує Франк Вуд, “одержання прибутку, як правило, і є причиною створення будь-якого підприємства і його власник із зрозумілих причин повинен знати розмір одержаного прибутку”.

Тобто облік не може повною мірою виконувати поставлені перед ним завдання – забезпечувати своєчасний контроль за використанням ресурсів, запобігати негативним факторам в діяльності підприємства, формувати цілісну і достовірну інформацію, необхідну для оперативного управління та для використання фінансовими, податковими, статистичними органами і банківськими установами.

Облік витрат на виробництво повинен бути націлений на оперативність одержаних даних, якщо при цьому навіть не завжди забезпечується їх точність. Р.Гаррісоном зазначається, що “…якщо потрібно прийняти рішення, найбільш точна інформація для якого надійде через тиждень, то можна надати перевагу діям на основі вже наявної інформації”.

Раніше головним споживачем інформації, що формувалася в системі обліку і звітності підприємства, була держава в особі міністерств і відомств, державних контролюючих органів. У сучасних умовах облік і звітність повинні відповідати вимогам ширшого кола користувачів облікової інформації - акціонерів, пайовиків, інвесторів, кредиторів, адміністрації і трудових колективів підприємств для прийняття ними оптимальних рішень. Велике значення для точності і правильності визначення в реєстрах бухгалтерського обліку та звітності фінансових результатів сільськогосподарського підприємства має періодичність і наявність контролю за достовірністю та повнотою даних обліку і звітності. Протягом останніх років переважна більшість сільськогосподарських підприємств стали колективними, приватними, іншими утвореннями недержавної форми власності. Отже і скоротилася кількість перевірок державних контролюючих органів на сільськогосподарських підприємствах. З одного боку, це є позитивним чинником. З іншого боку, контрольні функції, що виконували органи КРУ і ДПА, управління сільського господарства в регіонах, стимулювали керівництво сільськогосподарських підприємств уважніше і вимогливіше ставитися до достовірності і правомірності обліку.

Господарська діяльність передбачає у своєму складі контрольні дії, спрямовані на забезпечення виконання певних завдань. У процесі роботи та після її закінчення необхідно дати правильну оцінку фактично зробленому, знайти негативні відхилення від кінцевої мети, виявити можливості і резерви. Особливо важливо це в системі господарського управління, однією з головних функцій якої є контроль. Дієвість контролю безпосередньо пов’язана з якістю системи обліку на рівні держави і зокрема на кожному підприємстві.Як показала практика, в 1999 р. із введенням фіксованого сільськогосподарського податку та спрощенням податкового механізму виникла ситуація, коли головний бухгалтер підприємства не відволікається на раніше трудомісткий процес складання декларації про прибуток та відстежування першої події виникнення валових доходів і витрат; але і не приділяє достатньої уваги формуванню доходів і витрат, прибутків і збитків підприємства. Можливість контролю з боку податкових органів деякою мірою відігравала і стимулюючу роль щодо постійного самоконтролю з боку керівництва підприємства за достовірністю інформації обліку щодо оперативного реагування на рівень інфляції, ріст цін.

Крім того, впровадження єдиного (фіксованого) сільськогосподарського податку поставило в нерівне становище виробників сільгосппродукції, що займаються різними видами діяльності (тих, що не мають сільгоспугідь - птахофабрики, тепличні комбінати, відгодівельні комплекси; та тих, що займаються в основному вирощуванням зернових культур). Необ’єктивним також є те, що механізм справляння, ставки та база податку не залежать від фінансових результатів діяльності суб’єктів господарювання, тобто сільськогосподарське підприємство незалежно від отриманих прибутків чи збитків, кількості працюючих чи суми витрат на оплату праці сплачує фіксовану суму податку за рахунок використання прибутку, якого може і не отримувати протягом звітного періоду.

Фіксованим сільськогосподарським податком в господарствах з 1999 року було змінено 13 податків та обов’язкових платежів. На прикладі Колективного сільськогосподарського Акціонерного пайового об’єднання “Урожай” (Луцького району Волинської області) можна проаналізувати структуру та зміну суми податкового навантаження на господарство протягом 1997–1999 рр.

Перелік податків і обов’язкових платежів що входять до фіксованого сільськогосподарського податку, нарахованих АПО “Урожай” (Луцького району Волинської області) в 1997,1998 рр. наведено в таблиці: (див. табл.1).