Аудит ризику у бізнесі

Ризик у бізнесі представляє собою дії суб'єктів господа¬рювання у неясній, невизначеній обстановці. Ризикувати можна лише у тих випадках, коли можливий успіх і коли позитивний результат ризику має закономірний характер.

Причинами ризику є невизначеність, випадковість і про¬тидія, які є об'єктами аудиту при вивченні ризику.

Невизначеність — наслідок незнання, тобто неповноти, недостатності знання законів діяльності у галузі бізнесу, що не дає змоги ефективно вести господарство.

Випадковість — неможливість передбачити те, як відбу¬ватиметься явище у подібних умовах.

Протидія — прояв невизначеності у забезпеченні під¬приємця ресурсами, порушення договірних зобов'язань, не¬досконалість державних регуляторів.

Аудит чітко розмежовує два типи ризику: виправданий і невиправданий. При оцінці ризиків у бізнесі необхідно на¬самперед визначити, чи є ризик, що досліджується аудитом, виправданим або невиправданим.

За об'єктивними ознаками ризики класифікують на пов'язані з розміром компанії і на обумовлені галузевою належністю.

За суб'єктивними ознаками ризики поділяють на влас¬тиві країні в цілому; пов'язані з акціонуванням і приватиза¬цією підприємств; ризики неефективності внутрішнього конт¬ролю; фінансові ризики; інвестиційні ризики; ризики не¬ефективності системи бізнесової основи діяльності; ризики внутрішньогосподарських розрахунків; ризики неплатоспро¬можності дебіторів; технологічні ризики.

Аудит ризику включає різні методичні процедури, по¬в'язані з дослідженням ризику, які залежать від невпевне¬ності, включаючи визначення, оцінку, контроль і управління ризиком. Інакше кажучи, аудит має висувати гіпотезу від¬носно того, що може статися і що має статися. Це допомагає своєчасно вибрати оптимальний альтернативний варіант у всіх сферах бізнесу. Це допоможе йому стати найбільш ефек¬тивним засобом прогнозування розвитку мікроекономічних

об'єктів, які є основою економіки.

Розподіливши систему на окремі елементи підсистеми, можна аналізувати невизначеність, пов'язану з кожним і:і них, а також вивчати ступінь залежності між ризиком і еле¬ментами об'єкта, оцінювати сукупний вплив ризиків на об'єкт.

При класифікації ризиків за об'єктивними ознаками не¬обхідно враховувати певні особливості середніх та великих

компаній, корпорацій.

До середніх компаній відносять територіальне відокрем¬лені підприємства, частка основних засобів котрих незначна у валюті балансу і які не мають структурних підрозділів і

дочірніх підприємств.

До великих компаній відносять юридичних осіб, які об'єд¬нують кілька структурних підрозділів, філій, дочірніх під¬приємств з відокремленим майном кожній одиниці на відок¬ремленому балансі на правах оперативного розпоряджання. Це здебільшого акціонованого типу підприємства. Система оподаткування у великих компаніях може бути централізова¬ною, децентралізованою, частково централізованою залежно від прийнятої податкової та облікової політики.

Корпорація — це об'єднання юридичних осіб. Принцип корпорації — інвестиційне управління, суть якого полягає у володінні правами власності і стратегічним управлінням.

Ризики, властиві країні в цілому, можуть бути пов'язані :і погіршенням соціально-політичноі обстановки: зростання інфляції; проблема неплатежів; недодержання законності;