Вищі державні контрольні органи у розвинених зарубіжних країнах

у Фінляндії — Ревізійне управління державного господарст¬ва, яке входить до Міністерства фінансів.

Парламентські й урядові контрольно-ревізійні системи функціонують одночасно і паралельно, в тісному взаємозв'язку між собою. Безумовним правилом є зверхність парламентсь¬кої системи над урядовою.Контрольно-ревізійні органи зарубіжних країн здійсню¬ють головним чином контроль за витрачанням державних коштів і використанням державного майна. У межах цього глобального завдання вони контролюють витрачання кош¬тів міністерствами, відомствами та іншими органами управ¬ління, передбачених на утримання їх і реалізацію держав¬них програм, перевіряють виробничо-фінансову діяльність приватних фірм з виконання державних замовлень.

Головне контрольне управління Конгресу США постійно контролює виконання різних урядових програм у галузі науки і техніки, енергетики, освоєння космосу, охорони навколиш¬нього середовища, сільського господарства, використання природних ресурсів, транспорту. При цьому перевіряють за¬конність, доцільність і ефективність витрат. Федеральна лі¬чильна палата ФРН контролює всі федеральні і приватні підприємства, страхувальні установи федерації, приватні під¬приємства за п'ятдесятивідсотковою участю витрат держави, а також усі інші організації і відомства, якщо вони розпо¬ряджаються державними коштами. Такий самий порядок контролю встановлений і у Фінляндії. Лічильна палата Австрії уповноважена перевіряти не лише державне госпо¬дарство федерації, а й фінансову діяльність, пов'язану з бла¬годійними та іншими фондами і установами, управління якими здійснюється органами федерації. Державна лічиль¬на палата Угорщини, крім того, контролює діяльність подат¬кового управління, державної митниці, управління гербових зборів і навіть державну діяльність партій.

У деяких країнах створено спеціальні органи, які контро¬люють не тільки бюджетно-фінансову діяльність, а й всю роботу державного апарату. В Японії таку функцію виконує Управління адміністративного контролю при Канцелярії Прем'єр-міністра. Завданням його є підготовка пропозицій щодо удосконалення системи і структури державного управ¬ління, укріплення службової дисципліни державних чинов¬ників, боротьба з корупцією, бюрократизмом.

Варта уваги висока ефективність діяльності контрольно-ревізійних органів у зарубіжних країнах. У результаті прове¬дених перевірок і ревізій виявляють і повертають до бюджету великі суми незаконно витрачених державних коштів. Основ¬ну увагу під час ревізії звертають на доцільність і економічну ефективність витрат і в разі потреби розробляють реко¬мендації щодо зменшення їх. Висока ефективність бюджет¬но-фінансового контролю у зарубіжних країнах зумовлена рядом чинників. Першочерговим є те, що законодавством встановлено правові гарантії незалежності контрольно-ре¬візійних інститутів від органів управління, можливості тис¬ку на них будь-яких органів. Забезпечується це передусім тим, що керівників їх призначає і затверджує парламент на більш тривалі строки, ніж визначено строки повноважень самих парламентаріїв. Так, для керівників контрольно-ре¬візійних органів США установлені строки повноважень 15 років, Канади — 10, ФРН, Австрії і Угорщини — 12 ро¬ків. Звільняти з посади можна лише за рішенням парламен¬ту в разі професійної непридатності або вчинення зловжи¬вань. У ФРН президент, віце-президент, завідуючі відділа¬ми і секторами Федеральної лічильної палати подібно до суддів підпорядковані лише закону і не можуть бути зняті і:і своїх постів без їхньої згоди. Важливою гарантією незалеж¬ності є те, що витрати на утримання контрольно-ревізійної системи затверджуються парламентом за окремим кошто¬рисом.

Контрольно-ревізійні органи зарубіжних країн наділені широкими повноваженнями. Вони мають право на вільний доступ у будь-який час до всієї потрібної їм інформації, одер¬жання пояснень від різних осіб, які підлягають перевірці, можуть накладати штрафи, а в деяких випадках за результа¬тами ревізії навіть порушувати питання про кримінальну відповідальність. Керівники контрольних органів наділені винятковими повноваженнями з питань добору кадрів інспек¬торських служб.

У США, Великобританії, Індії, ФРН, Японії контрольно-ревізійні органи мають розвинуту централізовану систему :і добре організованим апаратом, укомплектованим достатнім штатом висококомпетентних співробітників.

Контрольно-ревізійні органи у зарубіжних країнах тісно взаємодіють із парламентами, регулярно подають їм матеріали за підсумками проведених ревізій, проводять аналіз і подають на розгляд парламентської комісії і палат висновки з бюд¬жетно-фінансових питань, про використання державних асигнувань на різні цілі.При здійсненні своїх функцій вони прагнуть спиратись на підтримку громадськості, надавати широку гласність ре¬зультатам своєї діяльності. Так, у Головному контрольно-ревізійному управлінні Конгресу США є відділ зв'язку :і громадськістю і відділ громадської інформації, діє безплат¬ний телефонний канал, по якому кожний громадянин може анонімно повідомити про фінансові або інші зловживання у державних установах. За сигналами громадян щороку вияв¬ляють багато фінансових порушень. У Франції річні допові¬ді Лічильної палати президенту і парламенту опубліковують в офіційному журналі разом з відповідями заінтересованих міністерств.у Росії вперше державний контроль було введено в 1811 р. Він мав певні недоліки. До 1862 р. відомства контролювали себе самі. Такий самоконтроль істотно не впливав на додер¬жання законів у бюджетно-фінансовій політиці. Реформа 1862 р., по суті, лише набула зовнішніх форм контролю, що склалися на Заході для зовсім іншої політичної і юридичної обстановки. У Росії було створено особливу вищу установу державного контролю, на чолі якої стояв державний конт¬ролер на правах міністра. Незалежність державного контро¬лю грунтувалася лише на відомчій відокремленості, яка була значно обмежена з введенням ради міністрів, куди увійшов на правах міністра і державний контролер. Згодом незалеж¬ність державного контролю полягала в тому, що місцеві уста¬нови державного контролю — губернські контрольні пала¬ти — безпосередньо підпорядковувалися державному контро¬леру, незалежно від загальних губернських установ.