Адаптація справляння податку на додану вартість у контексті участі України в євроітеграційних процесах

Одним з необхідних заходів для формування ефективної ринкової економіки в Україні є активне входження в процеси міжнародної економічної інтеграції. З урахуванням того, що країни - учасниці Європейського Союзу (ЄС) в довгостроковій перспективі залишатимуться значними торговими партнерами України, постало питання поглибленого вивчення економічних і організаційних основ створення гармонійного податкового простору в країнах ЄС, та адаптації вітчизняного податкового законодавства до податкового законодавства ЄС. В умовах інтеграції економічних систем, як свідчить досвід європейських країн, важливу роль відіграє гармонізація податку на додану вартість.

Застосування податку на додану вартість в Україні від самого початку не мало економічного сенсу, поза як наразі нам не загрожує надвиробництво, а добробут більшості українських громадян значною мірою поступається життєвому рівню європейських країн, приміром, Німеччини чи Данії. Головне його призначення в нашій країні залишається впродовж десяти років незмінним: бути джерелом нагромадження корупційних коштів, тому абревіатуру ПДВ часом розшифровують як Подарунок Для Викрадачів. По суті чим менша сума заробітної плати, прибутку і чим більші матеріальні витрати, тим менший обсяг ПДВ. Цей податок стимулює бідність та кримінальні злочини в інтересах тих, хто керує рухом величезних сум ПДВ на рівні бюджету країни. З іншої сторони ПДВ - найдосконаліша форма універса¬льних акцизів, цей податок нині перетворився на невід'ємний ат¬рибут сучасного європейського оподаткування. Наявність у складі націона¬льної податкової системи ПДВ є однією з умов членства у Євросоюзі. Тоб¬то, якщо питання про своєчасність і оптимальність форми запровадження ПДВ в Україні ще можна віднести до дискусійних, то думку з приводу необхідності його заміни після більш як десятирічного функціонування простим в адмініструванні архаїчним податком з обороту є помилковим. Податкова гармонізація - це координація національних податкових політик, яка полягає в наближенні рівня оподаткування, уніфікації бази оподаткування, встановленні основних податків та податкових пільг. Гармонізація українського законодавства щодо справляння ПДВ має відбуватись тою мірою, в якій це буде сприяти створенню і функціонуванню єдиного внутрішнього ринку. Обґрунтовано необхідність введення не ідеальної податкової системи, а необхідного мінімуму умов, який ліквідує податкові бар'єри.

Тому удосконалення справляння ПДВ у контексті майбутньої інтеграції України до ЄС та СОТ передбачає наступні кроки:

1. У світовій практиці податок на додану вартість стягується на основі двох принципів: країни походження і країни призначення. В європейському союзі діє перший принцип у торгівлі між країнами, а в Україні сьогодні діє другий принцип. Тому удосконалення стягнення ПДВ за принципом „країна надходження" виключає можливість незаконного отримання експортного відшкодування. Виходячи з того, що Україна прагне до позитивного значення чистого експорту, перехід на цей принцип дозволить збільшити надходження до бюджету від цього податку.

2. Встановлено, що в перспективі доцільно поступово переходити до диференційованої шкали ставки ПДВ в залежності від загальної споживчої корисності (цінності) товару: товари першої необхідності - знижена ставка, усі інші товари - стандартна ставка. Відповівдна практика давно і єфективно діє в багатьох країнах Європи. Однак вітчизняний споживач чомусь змушений платити за більшість товарів першої необхідності завищену на суму податку ціну.

3. Щодо розміру ставок ПДВ, то це має визначатися не лише бюджетними потребами, а й реальними доходами споживачів. Більш прийнятною є пропозиція зменшити ставку до 17% у 2010 році (на 1% щорічно), оскільки цей показник відповідає європейським стандартам.

4. Зниження ставки ПДВ можливе за рахунок ліквідації великої кількості пільг, що розширить базу оподаткування. Аналізуючи ситуацію з наданням пільг, слід зазначити, що із загальної кількості пільг в оподаткуванні пільги щодо ПДВ становлять близько 80%.

5. Заміна діючої 0% ставки ПДВ на таку пільгу „як звільнення від оподаткування ПДВ", що не погіршить рівень прибутковості підприємств - експортерів та зробить недоцільним експортерів фіктивних товарів, прибуток яких - незаконне відшкодування.

6. Скасування бюджетного відшкодування як явища.На сьогоднішній день існує проблема недосконалості механізму відшкодування податку на додану вартість, який дає можливість отримати відшкодування податку завдяки певним обліковим маніпуляціям. В Україні ще у 2005 році в уряді Юлії Тимошенко розроблено механізм „ПДВ односторонньої дії", відповідно до якої нарахування та сплата податку відбувається лише при операціях між платниками і неплатниками ПДВ й стягнутий податок одразу надходить до бюджету. При цьому при операціях між зареєстрованими платниками ПДВ податок не буде нараховуватись взагалі, а кінцевий споживач буде продовжувати сплачувати податок при придбанні товарів (послуг) без змін. Запровадження даної системи стягнення ПДВ є сприятливим як для підприємств - платників податку, так і для економіки в цілому. Ліквідується податковий кредит та відшкодування ПДВ -головний інструмент зловживань і корупції. Це означатиме спрощення діяльності платників податку (експортерів), зменшення рівня тіньових доходів, одержаних за допомогою фіктивних схем при відшкодуванні ПДВ, та, відповідно, збільшення надходжень до бюджету. Схожа система стягнення ПДВ успішно діє в ряді країн ЄС як „Зворотний механізм нарахування зобов'язань щодо ПДВ", який та¬кож називають „переміщенням податку", що працює паралельно з традиційною системою.