Багатоніжка звичайна, багно звичайне, бадан
Багатоніжка звичайна, багно звичайне, бадан
БАГАТОНІЖКА ЗВИЧАЙНА
(солодиця лiсова, солодиш, солодка папороть лісова, гащина)
Polypodium vulgare
Многоножка обыкновенная.
Багаторiчна зимуюча папороть родини багатонiжкових, за-ввишки до 30 см. Має повзуче кореневище, солодке на смак, з двома рядами прямих, шкiрястих, перистороздiльних листкiв. Соруси на листках вiдкритi, округлi, розмiщенi на сегментах двома рядами по боках середньої жилки. Спори утворюються у липнi.
Росте на скелях та бiля основи дерев.
Для лiкарських потреб використовують кореневище, заготовлене восени або рано навеснi.
Кореневище багатонiжки мiстить глiкозиди (полiподин, самамбаїн), сапонiни, ситостерин, дубильнi речовини, органiчнi ки-слоти, метилсалiцилат, ефiрнi олiї, каучук, смоли i цукри.
Галеновi препарати багатонiжки мають вiдхаркувальнi, болетамувальнi, жовчогiннi та сечогiннi властивостi.
Препарати багатонiжки застосовують при бронхiальнiй астмi, бронхiтах, гастритi, ентероколiтi, гепатитi, хворобах селезiнки, підшлункової залози (цукровий діабет), нирок i сечового мiхура, при подагрi, ревматизмi. Мiсцево застосовують при полiпах у носовiй порожнинi, накладають компреси на забитi мiсця. Жують корінці при гінгівітах, стоматиті.
Внутрiшньо - настiй кореневища (1 ст ложка подрібнених кореневищ на 400 мл окропу) приймати по 50 мл 4 рази на день. Порошок кореневища - по 1 ч ложцi 4 рази на день. Настій по-рошку кореневища (3 ч ложки на 200 мл холодної води настояти 8 год), процідити і пити по 50 мл тричі на день.
Зовнiшньо - компреси iз настою кореневища багатонiжки (1:20) на забиті місця.
БАГНО ЗВИЧАЙНЕ
(багон, багула, багун, богунчик,
болотна одур, душистий багун, свинушник)
Ledum palustre
Багульник болотный
Вiчнозелений розгалужений кущик родини вересових, заввишки до 100 см. Листки шкiрястi, черговi, простi. Квiтки двостатевi, жовто-бiлi. Цвiте у травнi - липнi. Плід - довгаста поникла коробочка.
Росте розсiяно в Карпатах у сирих, заболочених соснових лiсах.
Для лiкарських потреб заготовляють однорiчнi пагони пiд час дозрiвання плодiв.
Пагони мiстять глiкозиди, флавоноїди, дубильнi речовини, ефiрну олiю. Складовою частиною ефiрної олiї є сесквітерпеноїди ледол i палюстрол, цимол та iншi.