Будова та функції кровоносних судин (артерій, вен, капілярів), лімфатична система

Кров'яний тиск у людини вимірюють у плечовій артерії, зіставляючи його з атмосферним. Для цього на плече одягають гумову манжетку сполучену з манометром. У манжетку нагнітають повітря поки пульс на зап'ястку не зникне. Це означає, що плечова артерія стиснута більшим зовнішнім тиском і кров по ній не тече. Потім, поступово випускаючи повітря з манжетки, слідкують за появою пульсу. В цей момент тиск в артерії стає трохи більшим, ніж тиск у манжетці, і кров, а разом з нею і пульсова хвиля починають доходити до зап'ястка. Показники манометра в цей час і будуть характеризувати кров'яний тиск у плечовій артерії.

У нормі судини перебувають в стані деякого напруження - тонусу. При деяких захворюваннях тонус судини порушується. Коли збільшується тонус, судини звужуються. Тиск у кровоносній системі підвищується (гіпертонія). При цьому збільшується навантаження на серце. Понижений тиск - гіпотонія. У цьому разі порушується кровопостачання органів. Погіршуються умови їхньої роботи.

Пульс. При скороченні шлуночків кров викидається в аорту, підвищуючи в ній тиск. Хвиля, яка виникає при цьому в її стінці, поширюється з певною швидкістю від аорти до артерій. Ритмічні коливання стінки артерій. Викликані підвищенням тиску в аорті під час систоли, називається пульсом.

Пульс можна визначити у місцях, де великі артерії підходять близько до поверхні тіла (зап'ясток, скроні, боки шиї). Кожне коливання відповідає скороченню серця. Тому за пульсом можна визначити частоту серцевих скорочень за 1 хв. Частота пульсу індивідуальна ( у дорослих в нормі 60-75 уд/хв.).

Швидкість руху крові.При частоті серцевих скорочень 72 уд/хв. кров по судинах великого і малого кіл кровообігу перетікає за 25 сек. Проте її швидкість не скрізь однакова. В аорті вона найбільша і становить 0,5 м/с, а в капілярах найменша - 0,5-1,0 мм/с. Це пов'язано з тим, що поперечний переріз усіх капілярів перевищує більш як у 500 разів діаметр аорти. Мала швидкість руху крові в капілярах забезпечує достатній час для обміну речовин між кров'ю і клітинами.

У венах швидкість крові 0,2 м/с. Швидкість руху по судинах забезпечує тиск, який виник при скороченні лівого шлуночка. Швидкість регулюють також і просвіти кровоносних судин, які змінюються при скороченні м'язів судин, залежно від умов зовнішнього і внутрішнього середовища організму.

Нейрогуморальна регуляція кровообігу.

Регуляція кровообігу здійснюється нервовою системою та гуморальними чинниками. Нервові волокна симпатичного відділу автономної нервової системи іннервують більшість судин. При їхньому збудженні відбувається скорочення м'язів стінки більшості артерій і вони звужуються, а судини серця і мозку навпаки розширюються.

Кровоносні судини, як правило, не отримують іннервації з парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи (крім судин слинних залоз, підшлункової залози, слизової оболонки шлунка та зовнішніх статевих органів - розширюються).

На просвіт судин впливають речовини, які розносяться кров'ю. Адреналін звужує судини шкіри і черевної порожнини, а судини мозку і серця розширює.

Закінчення деяких нервів виділяють речовину - ацетилхолін розширює кровоносні судини.

Вазопресин (гормон задньої долі гіпофізу) - звужує кров судини..

Гістамін (утворюється в стінках шлунку (метаболіт), кишечнику та інших внутрішніх органів) - розширює капіляри.

Порушення діяльності серцево-судинної системи.

Хвороби серця: інфаркт міокарда, ішемічна хвороба - погіршення постачання м'яза серця кров'ю, аритмія.

Хвороби артерій: дистонія - порушення мозкового кровообігу, атеросклероз, гіпертонія.