Бузина травяниста та чорна, бузок, буквиця
Бузина травяниста та чорна, бузок, буквиця
БУЗИНА ТРАВ'ЯНИСТА
(бузина смердюча)
Sambucus ebulus
Багаторiчна трав'яниста рослина родини жимолостевих. Стебло пряме, борозенчасте, розгалужене. Листки з ланцетними прилистками, супротивнi, непарноперистi. Квiтки двостатевi, правильнi, дрiбнi, зовнi рожевi, всерединi - бiлi, зiбранi щитоподібну волоть. Цвiте у червнi - липнi. Плід - чорна кiстянка, достигає у серпнi - вереснi.
Росте на лiсових вирубках, берегах водоймів, засмiчених мiсцях.
Усi частини рослини мають специфiчний одурманюючий запах. Ягоди, корiння, листя мiстять глiкозиди (амiгдалiн, самбуцинiгрин), валерiанова i оцтова кислоти, сапонiни, терпени, дубильнi речовини. Найбiльшу небезпеку становить амiгдалiн, оскільки при його розщепленнi утворюється синiльна кислота.
Препарати бузини трав'янистої мають антимiкотичну, дiуретичну, протидiабетичну, антипсоріатичну дiю.
У народнiй медицинi використовують при запальних процесах нирок, асцитi.
Мiсцево - при рожистому запаленнi (ділянки шкіри рожистого запалення обкласти листям бузини.
Настоянка коріння бузини трав'янистої (10 г висушеної сировини залити 500 мл горілки, настоювати у темному місці протягом 15 днів), обробляти пошкоджені псоріазом ділянки шкіри перед сном. Лікування проводять протягом 30 днів. Повторний курс лікування через 1 місяць.
Безконтрольне лiкування може спричинити отруєння.
Симптоми отруєння: головокружiння, головнi болi, нудота, блювання, проноси, задишка, порушення тканинного дихання, болi здавлення в дiлянцi серця, судоми.
Лікування: промивання шлунка розчином калiю перманганату 0,05% з додаванням активованого вугiлля, вдихання амiлнiтриту, внутрiшньовенно вводять розчин нiтриту натрiю 2% - 10 мл, метиленового синього 1% - 10 мл, кислоти аскорбiнової 5% - 1 мл, натрiю тiосульфату 30% - 10мл внутрішньовенно, внутрiшньом'язово розчин барбамiлу 5% - 10 мл.
БУЗИНА ЧОРНА
(бзина, бозина, бозник, бугила, свирчовина)
Sambucus nigra L.
Бузина чёрная
Гiллястий кущ родини жимолостевих. Пагони сiро-зеленi, з жовтуватими сочевичками та бiлою серцевиною. Листки супротивнi, непарноперистi, з гостропилчастими листочками. Квiтки дрiбнi, правильнi, двостатевi, кремово-бiлi, у щитоподінбих суцвiттях. Цвiте у травнi - червнi. Плід - чорно-фiолетова куляста кiстянка. Плоди достигають у серпнi - вереснi.
Росте в Карпатських лiсах, по чагарниках, на скелях.