Воловик, волошка, вороняче око, вязіль
Воловик, волошка, вороняче око, вязіль
ВОЛОВИК ЛІКАРСЬКИЙ
(блекота, булав, воловик звичайний, вологлiд, серпоріз,
синяк, свинюшник, синька, язик бичачий, язик воловий)
Anchusa officinalis
Дворiчна щетинистоволоса рослина родини шорстколистих. Стебло прямостояче, замолоду просте, пiзнiше - розгалужене, з пониклими пiсля цвiтiння гiлками. Листки черговi, простi, лiнiйно-ланцетнi, цiлокраї. Квiтки двостатевi, правильнi у завiйках; вiночок лійко-колесоподібний, спочатку фiолетовий, а потiм - синiй. Цвiте у травнi - червнi. Плід - горiшок.
Росте на полях, бiля дорiг, на забур'янених мiсцях.
Для лiкарських потреб збирають траву пiд час цвiтiння.
Трава воловика мiстить алкалоїди (циноглосин, холiн), алантоїн, барвники, слиз, глюкоалкалоїд (консолiдин); у насiннi є жирна олiя.
Галеновi препарати воловика мають кровоочисну, потогiнну, пом'якшувальну i сечогiнну дiю.
Застосовують при виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, при грипi, кашлi, зубному болю.
Внутрiшньо - настiй трави воловика лікарського (1:10) приймати по 2 ст ложки тричі на день.
ВОЛОШКА СИНЯ
(блават, блаватка, блакитнянка, василочек, васильки, васильок, волошак,
люблю -й- ненавиджу, метлиця, синюха, сінічник, синюк, чичинчик, щирець)
Centaurea cyanus
Одно- або дворiчна трав'яниста рослина родини айстрових. Стебло прямостояче, від середини розгалужене. Листки лiроподібнорозсiченi, цiлокраї. Квiтки в одиничних кошиках, збiльшенi, лiйкоподібнi, синi, голубi, лiлово-рожевi або бiлi, не пліднi, серединка фiолетова, двостатева. Цвiте у червнi - липнi. Плід - сiм'янка.
Росте в посiвах ярих та озимих культур, на забур'янених i трав'янистих мiсцях.
Відомий шведський ботанік Лінней дав волошці назву "Cenaurea cyanus" на честь міфологічного кентавра стародавніх греків - Хірона - істоти з тулубом коня і людською головою зі спадаючою на груди бородою, який знав про особливі здатність цієї квітки загоювати рани й навчав своїй майстерності багатьох синів богів. Серед них був і син Аполлона - Асклепій, котрий пізніше став богом медицини. Коли Геркулес отруєною стрілою поранив Хірона, Асклепій залікував його рану синьою волошкою, за що рослину стали називати "квіткою кентавра".
Інша легенда розповідає про те, як молодого хлопця Василя покохала русалка і стала кликати в свою водяну стихію. Але не зміг добрий хлопець покинути рідну землю, і за це русалка перетворила його у ніжну голубу квітку. Співчуваючи юнаку, який став жертвою чарів, люди назвали квітку його іменем - васильок.
Для лiкарських потреб збирають лише крайовi квiтки, в перiод повного цвiтiння.