Гіркокаштан, гірчак багатоквітковий та зміїний
Гіркокаштан, гірчак багатоквітковий та зміїний
ГІРКОКАШТАН ЗВИЧАЙНИЙ
(гистиня, жолузник, каштан кiнський)
Aesculus hyppocastanicum
Високе листопадне дерево родини гiркокаштанових. Листки супротивнi, довгочерешковi, пальчастоскладнi. Квітки неправильнi, бiлi, з червоними плямочками. Цвiте у травнi. Плід - коробочка, вкрита великими шипами.
Розводять у парках i садах як декоративне дерево.
Для виготовлення лiкарських форм використовують кору молодих гiлок, листя, квiтки, плоди. Кору збирають навеснi. Квiтки - у травнi. Листки - пiд час цвiтiння. Плоди - повністю достиглi.
Насiння мiстить кумариновi глiкозиди (ескулiн, фраксин), дубильнi речовини, сапонiни, жирну олiю. У корi - глiкозиди (ескулiн, фраксин, есцин), дубильнi речовини, цукор, фiлохiнон, вiтамiни. У квiтках - флавоноїди, дубильнi речовини.
Галеновi препарати каштану кінського позитивно впливають на венозну систему (пiдвищують тонус вен i зменшують в'язкiсть кровi), володіють антиатеросклеротичними та протизапальними властивостями.
Застосовують при варикозному розширенні вен, тромбофлебiтах, атеросклерозi. Настiй квiток п'ють при лейкозах.
Внутрiшньо - настiй квiток (1:10) вживати по 2 ст ложки тричі на день. Свiжий сік квiток - по 30 крапель тричі на день. З галенових препаратiв використовується також рiдкий екстракт плодiв гіркокаштану по 25 крапель тричі на день.
Зовнiшньо - настiй кори (50 г сировини на 1 л окропу, кип'ятити 15 хв, настоювати 10 год) служить для сидячих прохо-лодних ванн при геморої. Настоянку з оболонок плодiв (25 г на 500 мл 70% розчину спирту, настоювати 15 днiв), втирати у суг-лоби при ревматоїдному артритi.
ГІРЧАК БАГАТОКВІТКОВИЙ
Polygonum multifolium
Однорiчна трав'яниста рослина родини гречкових. Стебло прямостояче, вiд основи - розгалужене. Листки видовженоланце-топодібні, чергові. Квiтки двостатевi, дрiбнi, зiбранi на верхiвцi стебла у довгу пониклу колосоподібну китицю. Цвiте у липнi - жовтнi. Плід - горiшок.
Росте гірчак багатоквітковий по берегах рiчок, у вологих лiсах, канавах, на луках.
Існує стародавня в'єтнамська легенда про одинокого філо-софа - монаха, який жив окремо від людей на лоні природи. Зовнішньо непривабливий і тілесно слабкий, тому сторонився людей і товариства, особливо жіночого. Відказувався від всього мирського, ця людина знайшла себе у багатому духовному житті, прославляючи Бога.
Одного разу сталося чудо. У легенді говориться, що у сні монаху були послані загадкові відомості про рослину, траву якої, як він пам'ятав, відьми у селах часто використовували для приготування приворожуючого зілля. Отримані знання монахом у сні, торкалися не трави, а коріння і кореневища рослини, які виявилися Горцем багатоквітковим. Із коріння гірчака, який має причудливу форму, філософ робив собі настої і пив їх по декілька разів на день на протязі декількох місяців. Як говориться в легенді скоро сідий монах так помітно помолодів, що зовнішнім вигля-дом (і не тільки!) став походити на молодого чоловіка.
Легенда також говорить, що "волосся філософа стало чорним, як вороняче крило", шкіра пружиниста, м'язи - підтягнуті. Незабаром він женився, і у них народилися діти. Один із синів, бувшого колись мандрівником, і розповів світу цю історію, а за-одно і знання про чудо - траву, яку сьогодні називають у В'єтнамі "Ха ТХУ-о" (що у перекладі із в'єтнамського означає "Голова старця кольору воронячого крила").