Женьшень

Женьшень

Багаторічна трав'яниста рослина родини аралієвих. Коренева система женьшеня складається з короткого вертикального кореневища (так званої шийки) і власне кореня; корінь жовтувато-білий, товстий, м'ясистий, мало галузистий, часто буває схожий на фігуру людини. Стебло тонке, прямостояче, гладеньке, всередині порожнє, до 70 см заввишки, на верхівці увінчане розеткою з 2 - 5, а інколи й 6 листків. Листки черешкові, пальчастоп'ятискладні; листочки обернено овальні, по краю - пилчасті. Квітки двостатеві, білі, іноді ніжно-рожеві, зібрані у верхівковий одиничний зонтик. Цвіте у червні. Плід - соковита яскраво-червона кістянка. Плоди достигають у серпні.

В дикому стані женьшень росте у глухій тайзі на Далекому Сході. Садоводи-аматори з успіхом вирощують женьшень на грядках.

Для виготовлення ліків використовують корінь женьшеня. Збирають коріння женьшеня в першій половині серпня, коли його легко знайти за достиглими червоними плодами. Після достигання плодів корінь стає твердішим і витривалішим для зберігання. Викопують корінь обережно, щоб не відірвати від кореня "шийку" і не ушкодити бічні й додаткові корені. Викопаний корінь старанно очищають м'якою сухою щіткою від землі (мити не можна). Для тривалого зберігання корені сушать на сонці.

У коренях женьшеня містяться тритерпенові глікозиди, пектинові речовини, вітаміни, макро- та мікроелементи (алюміній, залізо, кремній, марганець, сірка, фосфор), крохмаль, сахароза, жирні кислоти, ефірні олії та інші речовини.

На сході Азіатського континенту, в Китаї, Японії, на Далекому Сході за нагрудні амулети правили шматочки чарівного "кореня життя" - славетного женьшеня, який лікує від усіх недугів, "дає вічну молодість і щастя життя".

Жодна рослина на земній кулі не має такої гучної слави, як легендарний женьшень. Ні одну рослину не називають так багатозначно: "корінь життя", "диво світу", "стосил", "сіль землі", "зерно землі" тощо. У цьому відображені уявлення про женьшень як про надзвичайний цілющий засіб.

Маємо багато цікавих легенд про женьшень. За однією з них, у горах на кордоні з Кореєю мешкали колись два стародавні роди. Один з представників першого роду був славетний воїн Женьшень, захисник бідних і слабих, пригноблених та скривджених. Представники другого роду відзначалися жорстокістю. Один з них, молодий стрункий красень, ставши хунхузом, кривдив, грабував людей. Женьшень, обурений свавіллям зграї хунхузів, напав на них, узяв у полон ватажка та закував його в кайдани. Полоненого побачила сестра Женьшеня, красуня Ліу-Ла. Вона закохалась у ватажка хунхузів, звільнила його і втекла з ним у гори. Дізнавшись про це, Женьшень кинувся за втікачами і незабаром наздогнав їх. Перестрашена Ліу-Ла сховалася за скелями. Почався лютий двобій. Женьшень, маючи силу й спритність тигра, завдав своєму противникові смертельного удару. Побачивши це, Ліу-Ла голосного скрикнула з горя. Женьшень обернувся на крик, і це згубило його. Зібравши останні сили, хунхуз ударив Женьшеня в серце.

Довго й невтішно плакала красуня Ліу-Ла за своїм братом і коханим, поки, врешті, не висохла, а там, де падали її сльози, з'явилася доти небачена трава женьшень, коріння якої нагадує справжню маленьку людину з головою, руками та ногами.

Ніде на землі немає другої такої рослини, через яку було б створено стільки легенд і переказів, - писав відомий натураліст Арсеньєв. Тільки людина з чистою совістю може знайти "корінь життя", мовить одна легенда. Для людини нечесної або аморальної він недосяжний. Від такої людини корінь глибоко заходить у землю, твердить інша. І справді, корінь женьшеня з роками заглиблюється в землю, так само як цибулина численних декоративних рослин - тюльпанів, нарцисів.

Китайські лікарі здавна вважали, що женьшень здатний вселяти в людину силу, бадьорість, свіжість молодості, робить шкіру рожевою, як у молодої дівчини, підвищує працездатність і витривалість. "Якщо давати настій кореня людині, що вмирає, то до неї повернеться свідомість і вона проживе ще деякий час".

Ось які відомості про лікувальні властивості женьшеня узяв з наказу китайського імператора французький місіонер Жарту. У 1713 році в листі з Пекіна він писав: "Женьшень допомагає при всяких слабощах, у випадках надмірної втоми тіла або душі, знищує і видаляє мокротиння та перешкоджає накопиченню його; зупиняє блювання, зміцнює шлунок, посилює апетит і допомагає травленню, зміцнює груди й серцеву діяльність, зменшує задишку, посилює духовну й фізичну діяльність організму, підносить настрій, збільшує лімфу крові, добре допомагає при раптових запамороченнях у спеку, поліпшує ослаблений зір, подовжує і підтримує життя в похилому віці".Жень благотворно діє на виснажених, слабих, а також на людей з різними хронічними захворюваннями. Численними дослідами доведено, що препарати женьшеня посилюють опірність людського організму до шкідливих умов зовнішнього середовища. Досить важлива також гонадотропна дія женьшеня, тобто дія на функцію статевих залоз. Відомо, що в китайській медицині женьшень вживався для боротьби із статевим безсиллям, для "повернення молодості". Позитивний вплив женьшеня на статеві функції нині підтверджено науковими експериментами.