Квітковий годинник Карла Ліннея
Квітковий годинник Карла Ліннея
Шведський природознавець - ботанік, зоолог і лікар - Карл Лінней - видатний учений XVIII століття. У 1735 році у віці 28 років він став доктором медицини. І в то¬му ж році опублікував свою основну працю під назвою «Система природи», що уславила його ім'я. Ця праця за життя Ліннея витримала 12 видань! І щоразу автор до¬опрацьовував її, уточнював, доповнював.
У своїй «Системі природи» Карл Лінней вперше запро¬понував наукову класифікацію відомих тоді рослин і тва¬рин. Свого часу славетний учений Стародавньої Греції Арі-стотель описав 454 види тварин. Відтоді минуло два ти¬сячоліття. Вчені виявили і вивчили велику кількість но¬вих видів тварин. Карл Лінней описав 4200 видів тварин і розділив їх на шість класів: ссавці, птахи, амфібії, ри¬би, черви і комахи. Рослини він розділив на 24 класи.
Класифікація рослин і тварин, яку запропонував Лін¬ней, далеко не бездоганна. Так, рослини він згрупував за зовнішніми ознаками квіток, а не за справжнім споріднен¬ням між близькими видами. Не зовсім вдалою була і кла¬сифікація тварин. До класу амфібій, наприклад, Лінней включив не лише земноводних, а й плазунів. А до кла¬су червів зарахував усіх відомих на той час безхребетних тварин, за винятком комах. Але не треба забувати, що Карл Лінней жив і працював у середині XVIII століття (він помер 1778 року), коли природничі науки були ще в зародковому стані. Отже, на ті часи його систематика тварин і рослин була великим кроком вперед і сприяла подальшому розвитку біологічних наук.
Особливу пристрасть Карл Лінней мав до рослин. Ба¬гато часу він присвятив вивченню рослин різних країн і континентів, зібраних в ряді відомих європейських колек-цій-гербаріїв. Сам він особисто вивчив і описав близько 1500 видів рослин.
Лінней не лише вивчав будову рослин, він цікавився також питаннями їхньої фізіології - ростом, цвітінням, плодоносінням. При цьому він помітив, що в деяких рос-
лин квітки розкриваються вранці, в інших - вдень, у тре¬тіх - надвечір, а у четвертих - вночі. І закриваються во¬ни також в певній послідовності, кожна у свій час. Це навело вченого на думку зробити квітковий годинник - «годинник флор».
Спершу Лінней ретельно спостерігав за рослинами і за¬писував, о котрій годині розкриваються чи закриваються їхні квіти. Він склав список приблизно 50 рослин, які вка¬зували йому години дня. Затим він зібрав ці рослини і ви¬садив їх у себе в саду на спеціальну клумбу, розташував¬ши їх так, щоб, глянувши, можна було б з достатньою точністю визначити час. А квітки й справді поводилися, як годинник. Так, у козельця квіти розкривалися о 3-4-й годині ранку, а закривалися о 9-10-й годині ранку, у ци¬корію відповідно о 4-5-й і 10-й, у нечуйвітру зонтичного о 6-й ранку і о 5-й дня, в осоту городнього о 6-7-й і 12-й, у безсмертника-о 7-8-й годині ранку і о 2-й дня,
у маїсу - о 5-й і о 7-й вечора, у білої лілії - о 5-й і о 8-й вечора.
Квітковий годинник Карла Лшнея - не універсальний посібник для людей усіх країн світу, оскільки життя скрізь проходить за місцевим часом, в різних районах Землі біо¬логічні процеси у рослин і тварин виявляються по-різному. Перевірка і порівняльні спостереження показали, що го¬динник Ліннея придатний в основному для районів, роз¬ташованих на рівні 60 градусів північної широти. Інакше кажучи, квіткові годинники в різних широтах «ходять» по-різному. В Московській області, наприклад, квітки осо¬ту городнього розкриваються пізніше - о 1-2-й годині дня. Квітки цикорію розкриваються о 6-7-й годині ранку, а закриваються о 3-4-й годині дня.
Як же пояснити здатність квіток рослин до розкриван¬ня й закривання о певній порі? Як розвинулось у рослин таке пристосування до умов життя? Про фізіологічні ме¬ханізми здатності листків і квіток рослин рухатися ми вже говорили у попередньому нарисі - «Лісові компаси». Що ж до періодичності цих рухів, добової ритміки їх, то вона передусім пов'язана з впливом сонячних променів. Саме схід і захід сонця визначають характер життя і ді¬яльності чи функціонування всіх живих істот - тварин, рослин і людей. У процесі еволюційного розвитку в них розвинулася здатність орієнтуватися в часі і поринати в сон або прокидатися. Інакше кажучи, в них з'явився так званий внутрішній біологічний годинник, який регулює їх¬ню добову активність. Певний вплив на добові ритми справляють також вологість і температура повітря.
У середній смузі Росії рослини розкривають свої квіти в такі години: о 5-й ранку - шипшина, цикорій; о 6-й - кульбаба, польова гвоздика, білий повій, рудуватий лілій¬ник і о 7-й - дзвоники, картопля, нечуйвітер зонтичний. В цей час із водяних глибин ставків та озер випливають на поверхню великі зелені пуп'янки білого латаття і під ласкавими променями сонця розгортаються у білосніжні квітки.О 8-й годині ранку розкривають свої квітки нагідки і чорнобривці; о 9-й - рожеві квітки смілки, о 10-й--мати-й-мачуха, квасениця. Пізніше за інші, близько 11-ої години ранку, розкриває свої квітки шпергель - дрібний бур'ян, що акуратно вказує на час від весни до осені.