Ліс - наше багатство
Важливим показником роботи розсадника є вихід стандартного садивного матеріалу з одиниці площі, а на ділянках лісових культур - приживлюваність висаджених сіянців. На незайманих лісом площах готують грунт під лісові культури та захисні лісонасадження наступного року.
Завершають рубки догляду в листяних і мішаних молодняках. Продовжують проріджувати хвойні молодняки. Обстежують ліс з метою знешкодження небезпечного шкідника - непарного шовкопряда.
У жовтні продовжують збирати насіння ялини, кленів, вільхи, глоду та ін.
Закладають на стратифікацію насіння кленів, ялини, бузини, шипшини, глоду. Збирають жолуді.
Припиняють обробку та підготовку грунту під культури наступного року.
У перший зимовий місяць продовжують збирати насіння глоду, ясеня та ін. Заготовляють шишки сосни звичайної, ялини, модрини. Поглинають працювати шишкосушарні.
На розсадники завозять добрива. Лісова охорона контролює додержання лісозаготівельних правил рудок і технології розробки лісосік.
В нашому районі велику увагу приділяють тису. Висока цінність деревини призвела до масового винищення цієї породи ще задовго до початку інтенсивної експлуатації лісів. Лісорослинні умови Княжвірського заказника сприятливі для вирощування високопродуктивних насаджень, що одночасно відіграють протиерозійну, ґрунтозахисну й водорегулювальну роль.
Значний внесок у збереження і відтворення тиса в Княж дворі зробили директори й старші лісничі Коломийського лісгоспу до 1959 р. Так лісничий І Король зробив чимало для збереження, охорони та розмноження сіянців та саджанців.
Лісівниками Коломийщини надають великого значення вирощування посадкового матеріалу тиса, лісовим шляхом, розсадником. Застосовують в основному два способи вирощування - це і висівання насіння та вегетативно - методом зеленого живцювання в парниках.
Перед у розмноженні тиса ведуть лісництва: Пече ніжинське (лісничі М.Кудляк, І. Павлюк, А.Сметанюк), Шепарівське (лісничі І.Король, В.Юрченко, В. Настюк). Вони також залучають для вирощування тису молодь Пече ніжинського шкільного лісництва.
Лісники надавали особливого значення догляд за тисом, як за окремими деревами, так і групами дерев. Роблять спроби догляду методом рубок, санітарного оздоровлення насадження, очистки площі від захищення лісовими відходами. При обстеженні цього насадження в жовтні 2001 р. Виявлено, що дерева тиса розвиваються добре, є маленькі сіянці віком до 5 років що раніше спостерігали рідко. На великих площах кількість підросту помітно збільшилася.
Тис відзначається дуже повільним ростом, особливо в перші 10 років життя. Тому йому властива незвичайна для карпатських лісоутворювачів довговічність. При оптимальних умовах він доживає до 1000, а окремі дерева - до 4000 років.
У лісовому господарстві працюють люди різних професій. Це лісники й лісокультурники, лісоруби, техніки й інженери та ін.
Стати добрим лісовим господарем зможе перш за все той, хто любить природу. Щоб вести лісове господарство, бути його охоронцем, необхідно знати життя лісу, особливості лісової роботи.Для опанування цими знаннями важливо не тільки дістати спеціальну освіту, а й працювати постійно в одному лісовому господарстві. Неабияке значення має фізична підготовка, витривалість і винахідливість, мужність і стійкість, уміння добре володіти встановленого зразка, зброєю.
Адже працівникові лісу доводиться зустрічатися із стихійними природними явищами, лісовими пожежами та ін.
До штату лісового господарства входять фахівці: головний лісничий, інженер лісового господарства, інженер лісових культур, інженер з переробки деревини, економіст та ін.