Насіннєві плодові дерева

Шанованим у християн є яблучний /другий/ Спас 19 серпня у православних, 6 серпня - у католиків. За віруваннями, до цієї дати категорично заборонялося їсти яблука, особливо тим жінкам, у яких померли діти. Це пояснювали тим, що нібито Ісус Христос, Мати Божа роздають цього дня усім дітям-небіжчикам яблука. Обділеними залишаться саме ті покійні діти, матері яких порушили заборону.

Відомий міфолог, фольклорист О.Афанасьєв /Древо жизни. - С.220/ писав: "Жива вода та золоті яблука володіють однаковою творчою силою: вони однаково оновлюють немічного старця, роблять його квітучим юнаком...; хворому дають міць та здоров'я; мертвому - життя, потворність перетворюють на красу; безсилля - у богатирську силу..."Красива легенда, казка, - скажете ви. Не поспішайте іронічно посміхатися. Справа у тім, що в останні десятиріччя вчені-фізики висунули гіпотезу про існування тахіонів - частинок, які мають швидкість більшу, ніж швидкість світла. Якщо колись вдасться збудувати тахіонний космічний апарат, то люди, повернувшись на Землю, стануть молодші, ніж були! Ось і казка про "молодильні яблука" у гіпотезах фізиків ХХ століття!

У літературній традиції відоме яблуко Вільгельма Теля - героя середньовічної легенди "Сказання про стрільця". Він відмовився виконати наказ австрійського намісника у Швейцарії Гесслера. За це В.Теля примусили зробити надлюдське: стріляти у яблуко, покладене на голову ... його маленького сина. Тель влучив у яблуко, виявивши величезну витримку.

В українській літературі яблуко - символ дівочої краси /гарна, мов яблучко/, кохання, чистоти, добра, батьківщини. Напр.:

Білі яблуні у високості,

З медвянистою звадою,

Над захланністю і жорстокістю,

Над підлотою й зрадою.

/А.Малишко/.

Або:

В янтарі дрімають тихі луки,

Може, сниться їм лапатий сніг?

Одпливли мої літа розлуки -

Я спішу до тебе на поріг.

Там твоє й моє лежить минуле,

Яблуні шепочуть вдалині.

Увійду у хату: "Не забула?"

І ти, певно, тихо скажеш: "Ні..."

Груша-дерево висотою до 20 м, іноді великий чагарник сімейства розоцветних з колючимипобегами. Листи довгасто-округлі, коротко загострені, шкірясті,розташовані на довгих черешках, при висиханні чорніють. Квітки, зібрані по6-12 у щитковидні суцвіття, утворяться з плодових бруньок, що формуються в попередньому році. Оцвітина подвійний, п'ят-членний. Віночок до 3,5 см в діаметрі, сніжно-білого, іноді розоватого кольору. Тичинок у квітці багато, ониимеют фіолетово-рожеве фарбування.