Петрушка кучерява, пижмо звичайне, півники болотяні

Пижмо звичайне росте на берегах рiчок, серед чагарникiв, на сухих луках.

Використовують молодi суцвiття. Збирають їх на початку цвiтiння.

Квiтки пижма звичайного мiстять алкалоїди, ефірні олії флавоноїди, вітаміни, дубильнi речовини, мiнеральнi сполуки (мікро- та макроелементи, органiчнi кислоти.

Настiй пижма звичайного застосовують як глистогінний засiб та при захворюваннях шлунково-кишкового тракту - (гіпоацидний гастрит, ахiлiя, колiт, ентерит), печiнки (гепатит, холецистит), при iнтоксикацiях, спричинених травматизмом, туберкульозом. Мiсцево використовують при виразках, гнiйних ранах, укусах бджiл.

Внутрiшньо - настiй пижма звичайного (10 г сировини на 200 мл окропу, настояти протягом 50 хв) вживати по 1 ст ложцi тричі на день до їди. Настоянку - (20 г суцвiття на 100 мл 70% розчину спирту, настоювати 10 днiв) приймати по 30 крапель тричі на день.

Зовнiшньо - настiй пижма звичайного (1 ст ложка суцвiтть на 400 мл окропу, настояти 50 хв) служить для миття голови при лусці та випадінні волосся.

Протипоказано застосовувати вагiтним жiнкам.

ПІВНИКИ БОЛОТЯНІ

(бендаси, бендюги, качеписки, качорики,

косатень, косатець, коситень, півник, шаш)

Iris pseudaсorus

Багаторiчна трав'яниста рослина родини пiвникових, заввишки до 1,5 м. Стебло кругле, трохи сплющене, вкрите листом, у верхнiй частинi гiллясте. Листки дворяднi, плоскi. Стебло закiнчується квiтками. Квiтки правильнi, двостатевi, яскраво-жовтi, одиничнi. Цвiте у травнi - червнi. Плід - коробочка.

Наукова назва пiвників "iрис" - у перекладi з грецької означає "веселка". Одна iз легенд розповiдає, що якогось дня нахилилася веселка до рiчки, щоб води напитись. Аж тут чує - с оловейко на калинi спiває. Заслухалася, замрiялася, та й незчулась, як загубила трохи своїх кольорiв. Упали тi кольори на землю i перетворилися наквіти. Тому-то веселка у травнi завжди над квiтниками повисає - пiвникiв-ірисів вишукує.Інша легенда розповідає, що жителі стародавньої Еллади називали цю чудову квітку, ірисом за різнобарвні пелюстки. Тисячоліття тому на галявині край лісу розцвіла незвичайна чудової краси квітка, якою замилувались усі звірі і птахи. Три дні сперечались жителі лісу, кому із них бути володарем цієї квітки, але так і не змогли дійти згоди. А на четвертий день спір вирішився сам собою: достигло насіння, піднявся сильний вітер і розніс насіння на всі боки. Там, де воно впало, з'явилися чудові квіти.

Ростуть півники на болотах, по берегах рiчок та озер.

Для виготовлення лiкарських форм заготовляють кореневища пiвникiв восени або навеснi.

Кореневище пiвникiв болотяних мiстять глiкозиди, дубильнi та мiнеральнi речовини, ефiрну олiю, органiчнi кислоти.

Галеновi препарати використовують як вiдхаркувальнi, в'яжучi, протизапальнi, сечогiннi, кровоспиннi засоби, а також при лiкуваннi папiломатозу сечового мiхура, анацидних гастритів, виразкової хвороби шлунка, болях у кишечнику, бронхiті, пневмонiї, ангiнi, при полюцiях, водянцi, дiареї, кровотечах, зобi.

Внутрiшньо - настiй сухого коріння півників (1 ст ложки на 150 мл окропу) приймати по 1 ст ложцi тричі на день; свiжий сік - по 10 мл на день. Настiй кореневища на червоному винi (50 г сировини на 500 мл вина, настоювати 5 днiв) приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день.