Підбіл звичайний, підмаренник чіпкий, підсніжник воронова
Росте в Карпатах на луках, по берегах рiчок, на узлiссях, серед чагарникiв.
Для виготовлення лiкарських форм збирають траву пiд час цвiтiння.
Трава пiдмареника мiстить глiкозиди (асперулозид), дубильнi речовини, сапонiни, органiчнi кислоти, мiкро- та макроелементи.
У народнiй медицинi галенові препарати підмареннику чіпкого застосовують як дiуретичний, антимiкробний, болетамувальний, кровоспинний засiб. Найчастiше настiй трави п'ють при нирковокам'янiй хворобi, циститах, набряках, гепатитах, болях у кишечнику i шлунку, ревматизмi, зобi, епiлепсiї. При епiлепсiї краще вживати свiжий сік.
Внутрiшньо - свiжий сік підмаренника чіпкого приймають всередину по 1 ч ложцi 5 разiв на день; настiй трави (2 ст ложки сировини на 400 мл окропу) вживати по 50 мл 4 рази на день до їди.
Зовнiшньо - використовують мазь підмаренника чіпкого використовують для лiкування фурункулiв, лишаїв, раку шкiри, висипів на шкiрi (ефект посилюється при одночасному застосуваннi настою підмаренника всередину у вигляді настою 1:10, пити по 50 мл тричі на день). Мазь готують iз свiжого соку на свинячому жирi (1:10). Можна використовувати порошок сухої трави для присипання ран i фурункулiв.
ПІДСНІЖНИК ВОРОНОВА
(білосніжка, годзинка, дикий часник, козиньки, колокоцей, мартєнка,
мартянка, підсніжник ранній, проліска біла, могурянин, снiгурка,
сніжоцвіт, скорозрiст, ярник)
Galanthus woronowii
Багаторiчна цибулинна рослина родини амарилiсових. Цибулина має 1 - 2 см в дiаметрі, бура. Стебло слаборебристе, до 30 см завввишки, з однiєю звислою квiткою. Листки широколiнiйнi. Квiтки правильнi, двостатевi з бiлою оцвiтиною. Цвiте у лютому - березнi. Плід - коробочка.
Росте у передгiр'ях Карпат.
Масове цвiтiння пiдснiжникiв - захоплююче видовище. Земля у весняному лiсi ніби вкривається тонкою мереживною бiлою скатертиною, зiтканою з безлiч дзвоникоподiбних сніжнобілих квiточок.
Одна iз легенд оповiдає, що в той час, коли першi люди були вигнанi з раю, iшов снiг. Єва дуже змерзла. Щоб зiгрiти її i подати надiю на кращi часи, декiлька ажурних снiжинок перетворились у нiжнi, чарiвнi квiтки пiдснiжника. Так вони i залишились у народi символом надiї, тепла i краси.У поемі Псевдо - Макра "Про властивості трав" за підсніжник написано слідуюче: ...
Примешь подснежник, и он рассосет флегмону в желудке.
Если недужный - флегматик, то силы его укрепляет.
Принятый, он изгоняет внутри заключенные ветры,
Пищеварение тем улучшает и колики лечит.
Если его пожевать, из рта будет запах приятный.
Принятый, он умножает желанье и действие почек.