Пізньоцвіт осінній, плаун баранець, плющ звичайний
(баранець, єлочка, любка куряча, п'ядич баранець)
Huperzia selago (Lycopodium selago)
Багаторiчна вiчнозелена трав'яниста рослина родини баранцевих. Стебло прямостояче або висхiдне, до 30 см заввишки, вилчасто розгалужене, вкрите дрiбнопильчастими загостреними вiдстовбурченими листками, розмiщеними поздовжнiми рядами.
Росте в Карпатах у тiнистих лiсах, на скелях. Рослина занесена до "Червоної книги" України.
Для виготовлення лiкарських форм зрізують гострим ножем траву серпнi - вереснi. Зiбрану сировину сушать у затiнку.
Трава плауна баранця мiстить алкалоїди (акрифолiн, селагiн, лiкоподин), флавоноїди, смолистi речовини, мiкро- та макроелементи.
У медичнiй практицi використовують настій трави плауна баранцю для лiкування хронiчного алкоголiзму, яке полягагає у виробленнi умовного рефлексу огиди до алкоголю.
У народнiй медицинi використовують як проносний, абортивний i протиглисний засiб.
Протипоказано застосовувати препарати плауна баранця при цукровому дiабетi, тиреотоксикозi, кардіосклерозi, бронхіальній астмi, туберкульозi, виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, вагітності.Лiкування хронiчного алкоголiзму настоєм плауна баранця проводять у стацiонарi пiд наглядом лiкаря. Хворому на алкоголiзм дають 50 мл вiдвару трави плауна баранця (1:20), з послiдуючим прийомом алкоголю. Через чотирі дні після останнього вживання спиртного хворому дають випити на тще, але на порожній шлунок (увечері) 50 - 100 мл свіжоприготованого відвару трави плауга баранця, а через 15 хв дають спочатку добре понюхати, а потім випити 5 - 10 мл горілки або вина. Через 15 хв (інколи через 1 год) настає блювання, яке може повторюватися до 10 разів. Перед настанням кожного наступного блювання приймання алкоголю повторюють. Відраза до спиртного настає після 2 - 3 сеансів, що проводяться з проміжками в 5 - 7 днів. Успіх лікування залежить від ступеня прояву алкоголізму, індивідуальних особливостей і бажання хворого вилікуватися. Виробляється негативна реакцiя на прийом i запах алкоголю. Неправильне лiкування призводить до отруєння.
Симптоми отруєння: нудота, блювання, вiдчуття оніміння язика i важкiсть у всьому тiлi, головний бiль, головокружiння, миготлива аритмiя, запаморочення, колапс.
Лiкування: промивання шлунка, введення розчину глюкози 40%-20 мл внутрiшньовенно разом з кислотою аскорбiновою 5% - 1 мл, кордiамiн 2 мл, розчин атропiну сульфат 0,1% -1 мл, вдихання кисню.
ПЛЮЩ ЗВИЧАЙНИЙ
(баращен, беречан, бережан, борощаник,
брочетан, гедера, глисник, повійкан)
Hedera helix
Вiчнозелена рослина-лiана родини аралiєвих. Стебло дерев'янисте, лазяче (прикрiплюється вусиками до стороннiх предметiв) розгалужене, до 30 м завдовжки. Листки черешковi, черговi, шкiрястi, блискучi. На безплідних пагонах - серцеподібнi, три- п'ятилопатевi; на квiтконосних гiлках - цiлiснi, яйцеподібнi листки. Квiтки одно- або двостатевi, правильнi, п'ятичленнi, жовтаво-зеленi, в складних зонтиках, що утворюють китицю. Цвiте у вереснi - жовтнi. Плід ягодоподiбний, пiсля дозрiвання - чорно-синiй.
Плющ звичайний зустрiчається в тiнистих лiсах Карпат на вологих мiсцях.
Давня легенда оповiдає, що греки вважали плющ звичайний священною рослиною, яка вiдвернула смерть вiд самого бога Дiонiса. А сталося це тому, що Грiзний Зевс покохав фiванську царiвну Семелу i пообiцяв виконати будь-яке з її прохань. Богиня Гера, яка ненавидiла Семелу i хотiла її смертi, пiдмовила царiвну, щоб та попросила Зевса, з'явитися в усiй величi бога - громовержця. Цар богiв не мiг вiдмовити Семелi i з'явився. Блискавка яскравилася в його руках, раз у раз вдаряли громи. Спалахнуло все довкола, загорiвся i завалився царський палац, загойдалася земля. Охоплена жахом, упала Семела додолу, її обiйняло полум'я. Вона зрозумiла пiдступнiсть Гери, та було вже пiзно. Вмираючи, Семела народила сина Дiонiса. У лавинi вогню дитя, здавалося, приречене на смерть. Тодi iз землi почав рости густий плющ. Вiн прикрив дитя своєю зеленню i врятував вiд смертi.