Софора японська, спориш звичайний, стокротки багаторічні
Софора японська, спориш звичайний, стокротки багаторічні
СОФОРА ЯПОНСЬКА
(японська акація)
Sophora japonica
Листопадне, до 30 м заввишки, дерево родини бобових. Листки чергові, непарно перисті, з 3 - 8 парами листочків, на коротких відстовбурченоволосистих черешках; листочки видовжено яйцеподібні, зверху темно-зелені, з полиском, зісподу - сизуваті. Квітки двостатеві, неправильні, у верхівкових гронах, зібраних великими волотями; віночок метеликового типу, ясно-жовтий. Цвітк у липні - серпні. Плід - біб, на плодоніжці, нерозкритий, чоткоподібний, між насінинами з перетяжками, заповненими жовтаво-зеленим клейким соком. Плоди дозрівають у жовтні і залишаються на дереві всю зиму.
Батьківщиною софори японської є Китай і Японія. На території України культивують як декоративну і фітомеліоративну рослину.
Заготовляють пуп'янки квіток і плоди софори. Пуп'янки заготовляють у сонячну погоду в кінці бутонізації, коли нижні квітки в гронах починають розцвітати. Плоди софори збирають трохи недозрілими.
У пуп'янках і молодих плодах софори міститься значна кількість рутину. Крім того, в плодах є кемпферол, кверцетин та інші флавоноїди.
Головною діючою речовиною препаратів софори японської є рутин, який має здатність ущільнювати стінки судин і зменшувати їх ламкість. Застосовують при гіпо- і авітамінозах Р, геморагічні діатези, крововиливи, капіляротоксикоз, променева хвороба, септичний ендокардит, ревматизм, гіпертонічна хвороба, гломерулонефрит, алергічні захворювання, тромбопенічна пурпура, для профілактики й лікування уражень капілярів при застосуванні антикоагулянтів, саліцилатів та миш'яковистих препаратів.
У народній медицині настоянку з плодів або пуп'янок софори японської вживають усередину при внутрішніх кровотечах різного походження (для спинення або профілактичною метою), стенокардії, атеросклерозі, цукровому діабеті, гіпертонічній хворобі, ревматизмі, діатезах, капіляротоксикозі, тромбофлебіті, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, хворобах печінки, пригнічує функцію щитовидної залози (використовують при тиреотоксикозі).
Як зовнішній засіб настоянки застосовують при опіках, відмороженнях, туберкульозі шкіри, вовчаку, фурункулах, карбункулах, гаймориті, парапроктиті, маститі, трофічних виразках, псоріазі. Водний розчин настоянки 10% з пуп'янків використовують при випадінні волосся (втирають у волосисту частину голови), при ячмінцях на оці (роблять компреси), при болі зубів і запаленні ясен (полощуть рот), при нежиті (закапують у ніс), при грибкових захворюваннях шкіри й екземі (роблять ванночки).
Внутрішньо використовують настоянку пуп'янок софори японської (готують на 70 % розчині спирту у співвідношенні 1:5) приймати по 30 крапель тричі на день після їди; настоянку плодів (готують на 60% розчині спирту із свіжих плодів у співвідношенні 1:1, із сухих - 1:2) приймати по 30 крапель тричі на день.
Зовнішньо застосовують стерильні пов'язки на рани, тампони, змазування настоянкою з плодів або пуп'янок софори японcької (готують на 60 - 70% розчині спирту). Для промивання ран, примочок, компресів.
СПОРИШ ЗВИЧАЙНИЙ
(гусятник, куряча трава, моріжок)
Polygonum aviculare
Однорічна трав'яниста рослина родини гречкових. Стебло лежаче, розгалужене, до 25 см завдовжки. Листки чергові, еліптичні або видовженоланцетні, цілокраї, з коротким черешком. Квітки дрібні, правильні, двостатеві, по 2 - 5 у пазухах листків, з простою п'ятироздільною зеленуватою, по краю рожевою або білою оцвітиною. Цвіте з липня до пізньої осені.