Хеліцероносні. Основні представники павукоподібних
Хеліцероносні. Основні представники павукоподібних
Хеліцероносні. Основні представники павукоподібних (спорідни, павуки, кліщі).
Особливості організації повуковидних первинно наземних тварин.
Повуковидні. Органи зору, нервова і кровоносна система. Метафридіальні органи виділення та мальнігієві судини.
Цей клас об'єднує близько 70 тис. видів (в Україні - понад 4 тис.), які поширені пере¬важно на суходолі, але є серед них і представники прісноводної та морської фауни. Вони, а також деякі інші членистоногі, належать до підтипу Хеліцерові.
Існують певні ознаки, за якими павукоподібних можна відрізнити від інших членистоногих, їхнє тіло звичайно поділене на головогруди та черевце. На головогрудях розташовані шість пар кінцівок: хеліцери, ногощупальця та чотири пари ходильних ніг. Хеліцери - ротові кінцівки, які слугують для захоплювання і подрібнення їжі (вони й зумовили назву підтипу). Часто вони закінчуються клешнею. На відміну від ракоподібних, павукоподібні не мають жодної пари вусиків. Черевце або взагалі позбавлене кінцівок, або на ньому є видозмінені кінцівки (паву¬тинні бородавки, легеневі мішки тощо).
На території України трапляються представники рядів: Павуки, Кліщі, Косарики, Скорпіони, Сольпуги та Несправжні скорпіони. Найпоширеніші та найрізноманітніші серед них - павуки та кліщі.
Розглянемо детальніше будову павукоподібних на прикладі відомого всім павука-хрестовика.
Цих павуків можна побачити в лісах, парках, на подвір'ях, де вони плетуть великі ловильні сітки з па¬вутини. Така сітка має складну будову і є «візитною карткою» павука, бо у кожного виду вона відрізняєть¬ся за будовою. У павука-хрестовика ловильна сітка складається з багатокутної рами, радіальних та спіральних ниток. Рама та радіальні нитки утворені сухою і міцною павутиною. Між радіальними нитками закріплена довга спіральна нитка, утворена з особливої клейкої павутини. До неї прилипають комахи, що потрапили до сітки. Сам павук, чекаючи на здобич, може ховатись у гнізді, яке розташоване поруч (це можуть бути листки рослин, скручені у трубочку за допомогою павутини).
Між центром сітки та гніздом протягнена сигналь¬на нитка. Коли вона натягується, павук дізнається про те, що до сітки потрапила комаха. Тоді він вихо¬дить із гнізда і паралізує її, вводячи за допомогою хеліцер отруту та травний сік. Після цього павук обплутує здобич павутиною і підвішує ниткою до ло¬вильної сітки. Він залишає свою здобич на деякий час (поки перетравлюється її вміст), а потім повертається й висмоктує рідкий перетравлений вміст жертви.
Самки та самці хрестовика чітко розрізняються за зовнішнім виглядом: тіло самок довше, ніж у самців (20-25 та 10-11 мм відповідно). Самці мають вужче черевце. Характерною ознакою павука-хрестовика, яка відоб¬ражена у його назві, є малюнок у вигляді хреста на спинній поверхні черевця. На відміну від річкового рака, покриви павука-хрестовика мають шар воскоподібної речовини, яка запобігає випарову¬ванню води. Головогруди вкриті товстим та міцним головогрудним щитом, у передній частині якого роз¬ташовані вісім простих очей.
Перша пара головогрудних кінцівок - хеліцери - має вигляд рухомих загострених кігтиків. На кінці хеліцер відкриваються протоки отруйних залоз, роз¬ташованих у передній частині головогрудей. Хеліцери слугують павукам для вбивання здобичі та захисту. Друга пара кінцівок - ногощупальця - у самок схожа на ходильні ноги, але коротша від них. У самців ногощупальця розширені на верхівці й здатні переносити статеві клітини під час запліднення. Вони також є органами дотику та нюху завдяки особливим чутливим щетинкам, розташованих на них.
Чотири пари ходильних ніг павука майже однакові за будовою і розрізняються лише за довжиною. Вони густо вкриті щетинками, які виконують функцію ор¬ганів чуттів. На кінцевому членику ніг розташовані кігтики та особливі зігнуті щетинки, які допомагають павукові будувати ловильну сітку, а також пересува¬тися по ній.
Черевце вкрите м'якою кутикулою. На задній його частині містяться три пари павутинних бородавок.