Царство Гриби. Загальна характеристика
Царство Гриби. Загальна характеристика
Загальну характеристика. Гриби - група гетеротрофних орга¬нізмів, які не мають хлорофілу. Гриби об'єднують в окрему систе¬матичну групу - царство (поряд з царствами тварин і рослин) Це одноклітинні і багатоклітинні організми. На сьогодні систе¬матики налічують більше 100 тис. видів грибів.
Гриби займають проміжне положення між тваринами і росли¬нами, оскільки характеризуються рядом ознак, що роблять, їх подібними з одного боку до тварин (в оболонці є хітин, запас по¬живних речовин у вигляді глікогену, в результаті обміну речовин утворюється сечовина), а з другого - до рослий (необмежений ріст, адсорбтивний тип живлення, тобто всмоктування). Гриби-сапрофіти живляться мертвими органічними речовинами, а гриби-паразити можуть жити на рослинах, тваринах і людині. Є також перехідні форми грибів (трутовики тощо), які частину свого життя існують як сапрофіти, а іншу частину - як паразити. Гриби-сапрофіти живуть на опалому листі, деревині і перегної.
Багато видів грибів живуть у симбіозі з водоростями і вищими рослинами. Взаємовигідне співжиття міцелію грибів з коренями вищих рослин утворює мікоризу (наприклад, підберезник з бере¬зою, підосичник з осикою тощо). Значна частина вищих рослин (дерева, тверда пшениця та ін.) не може нормально розвиватися без мікоризи. Гриби отримують від вищих рослин кисень, виділення коріння і безазотні сполуки. Гриби «допомагають» вищим рос¬линам засвоювати важкодоступні речовини гумусу, активізують діяльність ферментів вищих рослин, своїми ферментами сприяють вуглеводному обміну, фіксують вільний азот і у сполуках переда¬ють його вищим рослинам разом з ростовими речовинами, вітамі¬нами тощо.
Гриби умовно поділяють на нижчі і вищі. Вегетативне тіло грибів називається грибницею, або міцелієм, воно складається з окремих ниток - гіфів. Ці нитки знаходяться всередині суб¬страту, на якому живуть гриби.
Найчастіше грибниця займає велику територію. Через міцелій відбувається всмоктування поживних речовин осмо¬тичним шляхом. Гриби з найпримітивнішою будовою міцелію не мають, їхнє тіло складається з однієї клітини. У грибів із складнішою будовою міцелій часто буває добре розгалужений, одноклітинний, багатоядерний. У вищих грибів міцелій багато¬клітинний.
Одно- або багатоядерні клітини грибів у більшості випадків вкриті тонкою клітинною оболонкою. Під нею знаходиться цито¬плазматична мембрана, яка вкриває цитоплазму. Клітинна обо¬лонка на 80-90 % складається з азотистих і безазотистих полі¬сахаридів, до її складу в невеликій кількості входять білки, ліпіди та поліфосфати.
У клітині грибів є ферменти, білки. Серед органоїдів тут є мітохондрії, що подібні до вищих рослин, лізосоми, в яких протео¬літичними ферментами розщеплюються білки. У вакуолях міс¬тяться запасні поживні речовини: глікоген, ліпіди, жирні кислоти, жири тощо. В їстивних грибах є багато вітамінів і мінеральних солей. Приблизно 50 % сухої маси складають азотисті речовини, із яких на білки припадає близько ЗО %.
Розмножуються гриби безстатевим шляхом: спеціалізованими клітинами - спорами і вегетативне - частинами міцелію, брунь¬куванням. Процесу спороутворення може передувати статевий процес, який дуже різноманітний у грибів. Зигота може утворю¬ватися в результаті злиття соматичних клітин, спеціалізованих на гамети, і статевих клітин - гамет (утворюються в статевих органах-гаметангіях). Утворена зигота проростає зразу або після періоду спокою і дає початок гіфам з органами статевого спороношення, в яких утворюються спори.
Спори різних грибів розповсюджуються комахами, різними тваринами, людиною та повітряними течіями.
Гриби-паразити. На рослинах паразитує більше 10 тис. видів грибів, на тваринах і людині - близько 1 тис. видів.
Псування багатьох видів сільськогосподарських продуктів і втрати урожаю від грибів-паразитів настільки великі, що боротьбу з ними проводять спеціальні державні установи і міжнародні організації.
З грибів, які паразитують на рослинах, найбільш поширені сажкові гриби, іржасті, ріжки та ряд інших. Вони вражають сходи городніх, злакових культур, лісних порід та інших рослин.Представники сажкових грибів паразитують в основному на культурних і дикорослих злаках, викликаючи захворювання зла¬ків - сажку. Назва хвороби пішла від того, що хворі рослини мають вигляд обвуглених або обсипаних сажею. Міцелій сажкових гри¬бів міститься в міжклітинниках хазяїна, у клітини його прони¬кають гаусторії. Зимуюча стадія гриба - сажкові спори, які зиму¬ють або в грунті, або в зерносховищах. Різні види сажки по-різному заражають рослини. Виділяють три основні способи зараження: 1) зараження відбувається в грунті під час проростання зернівок (колбовидна сажка проса, тверда сажка пшениці); 2) зараження в період цвітіння злаків, коли сажкова спора потрапляє на при¬ймочку маточки і проростає до зав'язі; такий спосіб зараження властивий порошистій сажці пшениці та ячменю; 3) уражаються молоді надземні частини рослин, зараження викликають спори, при цьому міцелій не розростається по всій рослині, а локалі¬зується в місці зараження, де й спричиняє утворення пухлин, наростів (пухирчаста сажка кукурудзи).