Цикорій дикий, цикута отруйна, цмин пісковий

Если тертой ее ты приложишь.

У гомеопатiї використовують препарати цикути iз свiжих кореневищ при епiлепсiї, правцю i судомах.

Iнтоксикацiя може спостерiгатись навiть у тварин, і не тiльки при поїданнi рослини, але й пiд впливом фiтонцидiв, якi видiляє цикута.

Симптоми отруєння: уже через 10 - 20 хв пiсля потраплення галенових препаратів цикути у шлунок вiдмiчається загальна слабiсть, нудота, блювання, болi в животi, у ротi солодкуватий присмак який змiнюється гiрким. Характерні симптоми при отруєнні цикутою - вiдчуття холоду по всьому тiлi, атаксiя (порушення координації тіла), зниження чутливостi у кiнцiвках, скрегiт зубами, головокружiння, судоми, серцево-судинна недостатнiсть, паралiч дихання.Лiкування: для попередження всмоктування цикутоксина проводять промивання шлунка значною кількістю води або розчином калiю перманганату i штучно викликають блювання, дають активоване вугiлля (3 ст ложки на 500 мл води), сольовi послаблюючi i сечогiннi засоби, для покращення роботи серця призначають засоби, нормалізуючі діяльність серцево-судинної системи.

Для посилення дезiнтоксикацiйної функцiї печiнки вводять внутрiшньовенно розчин глюкози 40% -20 мл разом із кислотою аскорбiновою 5% - 1 мл, гiдрокортизон гемісукцинат 0,2% -1 мл, унітіол 5% - 5 мл, токоферолу ацетат 30% -1 мл, гемодез.

При судомах призначають хлоралгiдрат в клiзмi (0,5 г), внутрiшньом'язово розчин барбамiлу 10% - 10 мл, дроперидол 0,25% - 1 мл, всередину амiналон, гамалон.

Для нормалiзацiї функціонування серцево-судинної системи i дихання вводять пiд шкiру розчин кофеїну натрiю бензоат 10% - 1 мл, розчин камфори олiйний 20% - 2 мл. При брадикардiї розчин атропiну сульфат 0,1% - 1 мл пiд шкiру. При гострій серцевiй недостатностi вводять внутрiшньовенно розчин строфантину 0,05% - 1мл. При зниженому артерiальному тиску вводять розчин мезатону 1% - 1 мл. Постраждалому дають вдихати кисень.

ЦМИН ПІСКОВИЙ

(блошки, жовтушник, жовтяниця, золотуха,

котячi лапки, сварливець, сухарики, сухоцвiт,

цварка, цмин, чмин)

Helichrysum arenarium

Цмин песчаный

Багаторiчна трав'яниста з бiлоповстистим опушенням рослина родини айстрових. Стебло прямостояче, до 20 см заввишки, в суцвiттi розгалужене. Листки черговi, цiлiснi, цiлокраї. Квiтки дрiбнi, рiзнорiднi, зiбранi в кулястi кошики, що утворюють густе щиткоподібне суцвiття. Обгортки кошикiв черепичастi, листочки їх - жорсткоплiвчастi, лимонно-жовтого кольору. Цвiте у червнi - вереснi. Плід - сiм'янка.

Росте в соснових лiсах та на схилах на пiщаному грунті.

Заготовляють суцвiття на початку цвiтiння.

Cуцвiття цмину мiстять флавоноїднi глiкозиди (кемпферол, салiпуринозид), флавоноїди (апiгенiн, наригенiн), стероїднi сполуки, барвники, вiтамiни (А, С, К ), ефiрнe олiю, кумарини (скополетин), гiркi i слизистi речовини.

Галеновi препарати цмину піскового сприяють пiдвищенню секрецiї жовчi, мають спазмолiтичну, антибактерiальну, протизапальну дiю, посилюють секрецiю залоз шлунка i пiдшлункової залози, проявляють сечогiнну активність.

Галенові препарати цмину піскового застосовують при холангiтах, гепатитах, жовчнокам'янiй i нирковокам'янiй хворобах, а також нирок i сечового мiхура, при набряках, кровотечах, раку печiнки та яєчникiв.