Чистотіл звичайний - Chelidonium majus
Чистотіл звичайний - Chelidonium majus
Народні назви: чи¬стотіл великий, жовтило, молочай жовтий, бородавник.
Родина макові - Papaveraceae.
Багаторічна трав'яниста рослина. Стебла ребристі, прямі, вгорі галузисті, всередині порожнисті, заввишки до 1 м. Кореневище бага¬тоголове, з стрижневим коренем. Листки чергові, великі, пірчасто-розсічені, ніжні, знизу сизуваті, зверху зелені, з сітчастими про¬жилками. Квітки золотаво-жовті, на довгих квітконіжках, зібрані в невеликі зонтики. Плоди - довгі стручковидні коробочки. Насіння блискуче, чорне, з білим гребеневидним придатком Вся рослина, якщо її розрізати, виділяє жовто-оранжевий молочний сік. Сік чисто¬тілу звичайного гіркий, пекучий, має дуже неприємний запах
Траву використовують для лікування захворювань печінки (це зумовлено наявністю в траві берберину). Останнім часом чистотілом лікують парадентоз (при змазуванні ясен настойкою зменшуються болі, свербіння, кровоточивість і прискорюється про¬цес епітелізації слизової оболонки), також лікують папіломатоз гортані і ракові пухлини.
Позитивною властивістю чистотілу як лікарської рослини є те, що він сприяє підвищенню вмісту гемоглобіну, еритроцитів і лейко¬цитів у крові.
У соку чистотілу містяться такі алкалоїди: хелідонін, гемо¬хелідонін, оксихелідонін, протопін, алокриптонін, берберин, спар¬теїн; органічні кислоти - яблучна, лимонна, хелідонова і хелідоні-нова; сліди ефірної олії, камеді та смоли. В траві містяться також холін, метиламін, гістамін, тирамін, сапонін, флавони, вітамін С (до 180 мг%), каротин (до 10 мг%), мінеральні речовини - кремній, залізо, кальцій, магній, фосфор, сірка, хлор, алюміній і радіоактивний калій.
У народній медицині завдяки складному комплексу діючих речовин, що містяться в чистотілі, з давніх-давен він набув широкої популярності як ефективний засіб. Ним лікують хвороби шкіри (виводять бородавки, гострокінцеві кондиломи, мозолі, червоний вовчий лишай, коросту, екзему, псоріаз). Останнім часом чистотілом успішно лікують туберкульоз шкіри. Свіжим соком чистотілу лікують помутніння рогівки очей і плями на ній.
З найдавніших часів у народній медицині чистотіл застосовують при хворобах печінки, жовчного міхура, для лікування жовчно-кам'яної хвороби та водянки. Є вказівки про лікування чистотілом сказу, венеричних хвороб, катару шлунка і кишечника, пухлин молочної залози, подагри, ревматизму, геморою, грипу, коклюшу. Відвар трави використовують у народі при судомі та епілепсії, у ньому купають дітей, хворих нашкірними хворобами та золо¬тухою.
Збирання, переробка та зберігання. Траву заго¬товляють під час цвітіння (травень - червень), зрізуючи рослини ножами, серпами або скошуючи косами без грубих нижніх частин, сушать швидко (протягом 7-8 годин при тем¬пературі близько 55-60° С. При такому способі сушіння у траві зберігається до 96% алкалоїдів, 52 вітаміну С і до 66% провітаміну А. При відсутності сушарок її можна сушити
на горищі під залізним дахом при температурі 20-22° С, розстеливши тонким шаром (3-5 см) на папері або тканині. Проте при такому способі сушіння вміст алкалоїдів, вітаміну С і провітаміну А зменшується. Суху траву пакують у мішки по 15 кг або в тюки по 50. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях до трьох років.
Звіробій звичайний - Hypericum perforatum L.
Народні назви: воронець, кривавннк, заяча крівця, світоянське зілля, стокрівця
Родина звіробійні - Hypericaceae (Guttiferae).
Багаторічна трав'яниста рослина з тонким галузистим корневи-щем. Стебло заввишки до 1 м, пряме, з двома ребрами-гранями, вгорі розгалужене. Листки сірувато-зелені, довгасті, гладенькі, пруж¬ні, з безліччю ніби проколотих, на краях чорних, цяточок, що про¬свічуються. Квітки великі, яскраво-жовті з бурими цяточками, зі¬брані у щитовидні суцвіття. Плід - тригнізда багатонасінна коро¬бочка, що розкривається