Ящірки - загальна інформація
Регенерація. Ящірками живляться різні птахи, дрібні ссавці та змії. Якщо схопити ящірку за хвіст, то частина його відпаде. Завдяки такій властивості ящірка може врятуватися від ворога. Відпадання хвоста - рефлекторна відповідь на біль. При цьому хвіст переламується посередині одного з хребців. М'язи навколо рани скорочуються, і кровотечі не буває. Пізніше хвіст знову відростає, тобто регенерує.
Пристосування до умов життя. Більшість плазунів - типові наземні тварини. На відміну від земноводних, у них добре розви¬нені легені, немає шкірного дихання, тому вони не потребують регулярного змочування шкіри. Розмножуються плазуни не у во¬ді, а на суші. Через те вони часто поселяються недалеко від во¬дойм (наприклад, крокодили, морські й прісноводні черепахи). Деякі плазуни живуть у воді, але перейшли у водну стихію вже після того, як пристосувалися жити на суші. Усі водяні плазуни дихають тільки атмосферним повітрям, а для розмноження не¬одмінно виходять на берег, де й відкладають яйця.Відомо близько 7000 видів сучасних плазунів, крім того, зна¬йдено численні залишки давно вимерлих представників цього класу. Ви ознайомитеся з основними рядами сучасних і вимерлих плазунів.
Ряд лускаті. Як видно із самої назви, тіло представників цього ряду (ящірок і змій) вкрите лускою.
Крім ящірки прудкої, відомо багато інших видів. Живород¬на ящірка не відкладає яєць: потомство вилуплюється з яєць ще в тілі матері.
Про змій чули всі, а багато хто бачив їх у природі або в зо¬опарку. Але не так просто сказати, чим змія відрізняється від ящірки. Річ у тім, що є безногі ящірки (наприклад, ве¬ретільниця), яких часто плутають із зміями. Із зовнішніх ознак важливо виділити будову повік: у змій вони зростаються, ста¬ють прозорими й прикривають очі, наче годинникове скло. То¬му погляд у цих тварин здається дивним, застиглим. Це породило неправильну думку, нібито зміям властивий гіпнотичний вплив. У ящірок, у тому числі й безногих, повіки рухомі й не¬прозорі.
У змії, коли вона линяє, шкіра злущується вся відразу, вивер¬таючись, наче панчоха. Забобонні люди безпідставно вважають, що скинутий змією кожушок має чудодійні властивості.
Змії пересуваються, плазуючи й звиваючись усім тілом по землі. Звідси й назва класу - плазуни.
Усі змії відкладають яйця. Проте звичайна гадюка, - змія живородна.
Усі змії ковтають свою здобич цілою. Кістки щелепи в них з'єднані розтяжними зв'язками й рухомі, а зуби загнуті назад. Змія мовби натягує свою голову на здобич, поступово ковтаючи її.
Деякі змії ковтають свою здобич живою. Так з'їдають жаб і рибу вужі, які живуть біля водойм або у воді.
Удави спочатку душать здобич, обвиваючись навколо неї сво¬їм тілом. У пустинях Казахстану, Середньої Азії та на Кавказі трапляються невеликі (менші за метр) удавчики, що нападають на тушканчиків та інших дрібних тварин. У тропічних краї¬нах живуть величезні удави. Найбільша змія - велетенський удав анаконда - довжиною до 11 м, водиться в Північній Америці.
Отруйність змій загальновідома, хоч отруйні змії становлять лише одну десяту частину всіх-видів цих тварин. У голові отруйної змії позаду очей містяться отруйні залози (видозмінені слинні залози), які виробляють сильну отруту.
Передні зуби отруйних змій мають борозну або канал, по якому отрута під час укусу вводиться в організм жертви або во¬рога. Так зване «жало» - довгий роздвоєний на кінці язик - ніякого відношення до отруйного апарату не має. Це орган до¬тику й смаку, однаковий в отруйних і неотруйних змій. Змія по¬стійно висовує свій язик, «обмацуючи» ним навколишні пред¬мети.
Якщо людину вкусить змія, не можна займатися самоліку¬ванням (робити надрізи, припікання, перетяжні пов'язки тощо). Потерпілого треба якнайскоріше доставити до лікаря. Найдійовіший спосіб лікування - впорскування спеціальної протизміїної сироватки й переливання крові. Потерпілому від укусу гадюки рекомендується пити гарячий чай або каву.
Убивати змій, навіть отруйних, не треба. Отруйні змії, самі на людину не нападають. Най¬частіше вони кусають, коли їх дражнять або наступають на них.