Чина лучна, чистець болотяний, чистець лісовий

Багаторiчна трав'яниста рослина родини бобових. Має тонке повзуче кореневище. Стебло висхiдне, за рахунок листкових вусикiв - чiпке. Листки черговi. Квiтки двостатевi, неправильнi. Цвiте у червнi - липнi. Плід - довгасто-лiнiйний гладенький біб.

Росте на луках, узлiссях, серед чагарникiв.

Трава чини лучної мiстить алкалоїди, флавоноїди, лейкоантоцiановi сполуки, органічні кислот, мінеральні речовини, вітаміни (особливо багато аскорбінової кислоти та каротину). Насiння має токсичнi для органiзму алкалоїди, що можуть спричинити нейротоксичну дiю.

Експериментальними дослідженнями і клінічними спостереженнями встановлено, що настій трави чини лучної виявляє м'яку відхаркувальну дію. Настій трави чини вживають при гострому і хронічному бронхіті, абсцесі легень і при пневмонії, а також проявляє снодійну дію.

Для виготовлення галенових препаратiв збирають траву чини лучної пiд час цвiтiння.

Застосовують галенові препарати чини лучної при бронхiтах, кашлi, абсцесi легень, пневмонiї, безсоннi.

Симптоми отруєння: при споживаннi насiння чини лучної, яке може бути домішкою до злаків з яких виготовляють муку, можливе отруєння яке протікає у вигляді парестезiї, м'язова слабість, гемiпарези, паралiчі кiнцiвок, порушення функції шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок, центральної нервової системи та роботи серця.

Лiкування: промивання шлунка значною кількіст води через зонд з додаванням активованого вугiлля, або слабким розчином перманганату калію, сольовi проносні засоби (магнiю або натрiю сульфат - 30 г солі розчиняють у 250 мл води і випити), сечогiннi засоби, внутрішньом'язово - розчин тiамiну бромiду 5% - 1 мл, розчин цiанокобаламiну 0,005% - 1 мл. При парезах і паралічах вводити пiд шкiру розчин прозерину 0,05% - 1 мл або галантаміну гідробромід 1% - 1 мл.

ЧИСТЕЦЬ БОЛОТЯНИЙ

Stachys palustris

Багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Має довгі підземні пазони з білуватими бульбоподібно-здутими вкороченими меживузлями. Стебло від основи підведено, чотиригранне, до 150 см заввишки, просте або трохи розгалужене, вкрите негустими, короткими і довгими волосками. Стеблові листки супротивні, видовженоланцетні, з коротким черешком, при основі округлі, з країв пилчасті, на верхівці загострені з обох боків бархатисто опушені м'якими волосками. Квітки двостатеві, неправильні, утворюють 4 - 10-квіткові несправжні кільця, розсунуті в нижній і зближені у верхній частині загального колосоподібного суцвіття; віночок червоно-фіолетовий, зовні коротковолосистий, двогубий, з суцільною трохи опуклою верхньою губою і трилопатевою спідньою, середня лопать якої округло-трикутна і вкрита темними плямочками. Цвіте з червні до серпня. Плід - складається з чотирьох однонасінних горішкоподібних часток.

Росте по всій території України на болотах і луках, по берегах водойм і як бур'ян у посівах, на парових полях і городах, особливо по вологих місцях.

Траву чистецю болотяного заготовляють в період цвітіння рослини.

У траві чистецю болотяного містяться бетаїнові сполуки, дубильні речовини, ефірна олія, органічні кислоти, мінеральні речовини.

Галенові препарати чистецю болотяного проявляють гіпотензивну, седативну дію, регулюють менструації, посилюють скорочення матки, підвищують секрецію жовчі, мають протизапальну дію.

У народній медицині настоянку чистецю болотяного застосовують при гіпертонічній хворобі, серцево-судинній недостатності, церебральних інсультах, істеричних припадках, епілепсії, маткових кровотечах. Зовнішньо настій чистецю використовують для полоскання горла при ангіні, обмивань і компресів при ранах, виразках і захворюваннях шкіри.