Радіоекологічний стан малих річок полісся
Потоки речовини в ландшафті, в тому числі радіоактивної, пов'язані з його структурою і, в кінцевому рахунку, замикаються в басейнах гідрологічної сітки. Значний вклад в радіоактивне забруднення малих річок вносить поверхневий стік, який головним чином містить радіоцезій, що мігрує з агроландшафтів. Процеси міграції радіонуклідів підкоряються загальним законам, що керують потоками речовин у ландшафті, зв'язаними з динамічними і гідродинамічними процесами в приземному шарі атмосфери і на поверхні землі. Для території радіоактивного забруднення України характерна наявність значної кількості малих річок, які протікають на північ і північний захід та впадають в Прип'ять і Дніпро. Кількість малих річок, які впадають в ці водотоки нараховується більше 12,0 тис., в тому числі річок із середньою довжиною від 2 до 4 км — близько 11,3 тис.[6]
Густота річкової мережі змінюється по території від 0,30 до 0,45 км•км2. На річках Поліської зони в більшості випадків гідрологічний режим характеризується чітко вираженою весняною повінню, низькою літньою і весняною меженню з окремими зливовими паводками.
Основні дослідження були зосереджені на території Житомирського Полісся у басейні малої річки Норин, притоки Прип’яті, в північно-східному агрокліматичному районі, на території Народицького району Житомирської області.
Прийоми досліджень були загальноприйняті: польовий, експериментальний, лабораторний. Методологічною основою була концепція екологічного моніторингу в цілому [4;7] і радіоекологічного моніторингу, зокрема, а також наукові положення сільськогосподарської радіоекології [1;5;8].
Визначення ландшафтних структурних показників басейну р. Норин, проводилось шляхом дешифрування земельних угідь, з використанням чорно-білих аерофотознімків масштабу 1:36 000 — 170 000, зальотів 1988-1992р.р. Для прив’язки елементів ландшафту і розбивки басейна р. Норин на басейни малих річок використовувались топокарти масштаб 1:50 000.
Підрахунок площ земельних угідь і складових басейнів приток р. Норин проводився за допомогою пакету прикладних програм методу спектральних контрастів в лабораторії дистанційних геодезичних досліджень Укр НДІ нафти і газу.
Аналіз радіоекологічного стану проведено згідно розробленої нами методики й техніки проведення експерименту та адаптованих методичних положень [2;3] щодо вивчення водно-ерозійних процесів.
В басейні р. Норин площа орних земель складає 344,12 км2 (42,39%), пасовищ 149,8км2 (18,5%), лісів 245,08 км (30,2%). Площа лісових смуг незначна — 1,1 км або 0,13%, а до площі ріллі — 0,31%. По басейнах притоків річки Норин структура ландшафту різноманітна (табл. 1).
Таблиця 1. Структура земельних угідь басейна р. Норин
З таблиці 3 видно, що диференціація показників стоку і ерозії у різних структурних елементах агроландшафтів виявляється в кінцевому результаті на гідрологічних характеристиках малих річок, на характері потоку речовини в межах їх басейнів в тому числі і радіоактивної.
Таблиця 2. Гідроморфометричні показники малих приток в басейні р. Норин
Виявлені морфометричні показники, що характеризують малі притоки р. Норин та витрати є типовими для зони українського Полісся.
Таблиця 3. Радіоекологічна характеристика приток і басейнів р. Норин (середнє за меженний період 1996-2004 рр.)
Виявлений досить тісний зв'язок між насиченням території басейну лісовими насадженнями (лісистість) і каламутністю потоків малих річок в межах цих басейнів
Лісові насадження в агроландшафті чинять суттєвий стабілізуючий вплив на потоки радіонуклідів. На елементарному водозборі з орними землями без лісових насаджень, активність радіоцезію в продуктах стоку була 93 Бк•л-1, а водозборі зі стокорегулюючими смугами майже у 2 рази нижча — 49 Бк•л-1.
Управління потоками радіонуклідів у ландшафті за допомогою захисних лісових насаджень (ЗЛН) основане на їх меліоративних функціях.