АБУ РЕЙХАН АЛЬ-БІРУНІ (973—1048 pp.)

Видатний арабський учений Абу Рейхан аль-Біруні народився 4 вересня 973 р. в стародавній столиці Хорезму м. Кяті (нині місто Біруні Каракалпацької АРСР). Повне ім'я його Абу Рейхан Мухаммед ібн Ахмед аль-Біруні.

Прізвище аль-Біруні, певно, походить від слова «бірун» (передмістя) і означає, що народився він не в місті, а десь поза ним. В одному із своїх віршів він пише: «По правді сказати, я не знаю своєї родовідної, бо я не знаю по-справжньому свого діда, та й як мені його знати, коли я не знаю свого батька». Свою матір він називає «носильницею дров».

Місто Кят на той час було великим культурним і торговельним центром. Правив ним хорезмшах Абу Абдаллах, останній з династії Афригідів. Випадок звів аль-Біруні з двоюрідним братом хорезмшаха —Абу Наср Мансур ібн Іраком, який був автором фундаментальної праці з астрономії і математики. Мухаммед стає помічником і учнем Ман-сура ібн Ірака. Він допомагає йому у спостереженнях за зірками, проводить обчислювальні роботи. Ще в юнацькі роки аль-Біруні став відомим серед астрономів, математиків, письменників, лікарів. У 21 рік він сконструював астролябію для спостережень сонячних затемнень, а також одним з перших виготовив глобус. Одночасно для визначення кута нахилу екліптики учений проводив спостереження і дослідження в галузі сферичної тригонометрії. Аль-Біруні довелося жити й працювати у неспокійний період становлення феодально-кріпосницького ладу. Жорстокі війни і вбивства були звичайним засобом захоплення влади. Біруні тільки-но розпочав спостереження в обсерваторії поблизу міста Кят, як почалась війна між правителями Хорезму. У 992 р. військо еміра Мамуна ібн Мухаммеда захопило Кят. Хорезмшах Абу Аб-даллах був убитий, Біруні був змушений залишити Хорезм. Він прожив деякий час у місті Рей (біля Тегерана), а згодом знову повернувся в Кят. Невдовзі все повторилось—Кят захопили війська еміра Ургенча Мамуна І, а новий хорезм-шах був убитий. Біруні довелося переїхати до м. Гургана (на Східному березі Каспійського моря). Правитель цього міста славився як захисник науки і вчених. Біруні сподівався знайти у Гургані необхідні умови для наукової діяльності. Тут він прожив близько шести років і написав свою «Хронологію», яка ще називалась «Пам'ятники минулих поколінь».

У цьому творі він описав історію культури народів, які населяли Хорезм, їх звичаї і особливості побуту, а також докладно описав системи літочислення, якими користувались ці народи у різні епохи.

У Гургані аль-Біруні написав свою другу працю «Сферика», або «Ключі науки астрономії про те, що відбувається на поверхні сфери».

У 1004 р. на запрошення нового хорезмшаха Алі ібн Мамуна учений повернувся до Хорезму і оселився в його новій столиці Ургенчі. Хорезмшах запросив до столиці багатьох учених з різних країн. Утворилось наукове товариство під назвою «Академія Мамуна». Біруні був організатором наукової праці цієї академії і сам брав у ній активну участь. При дворі хорезмшаха Біруні прожив до 1017 р. Крім наукової роботи, він виконував при дворі хорезмшаха важливі дипломатичні доручення, що свідчить про високу загальну культуру вченого. Біруні володів багатьма мовами, в тому числі перською, согдійською, сірійською, грецькою, єврейською, а пізніше вивчив і санскрит.

У кінці 1017 р. Хорезм захопив султан Газни Махмуд, який був дуже жорстокою людиною. Він зруйнував не тільки столицю, а й усю країну. Під владою Махмуда Біруні прожив 13 років. Жилося йому дуже тяжко. Був навіть випадок, коли шах Махмуд віддав наказ стратити Біруні, звинувативши його в невірі. Лише завдяки втручанню візира вчений був урятований від смерті. Незважаючи на несприятливі умови, Біруні самовіддано працює над новими творами і проводить дослідницьку роботу. Першою працею цього періоду була давно задумана «Історія Хорезму», яка має характер особистих спогадів і разом з тим розповідає про долю хорезмського народу. У цей час він закінчує також працю з геодезії під назвою «Визначення меж міст для уточнення відстаней між населеними пунктами». У 1029 р. Біруні закінчує працю «Книга зрозуміння начал науки зірок», або просто «Наука зірок». Ця книжка написана у вигляді запитань і відповідей і за традицією тих часів повинна мати астрологічний характер. Проте лише третина їх присвячена питанням астрології, а решта — суто астрономічним викладкам і математичним питанням.Невдовзі шах Махмуд пішов війною на Індію. У похід він узяв і Біруні як освічену людину, що знала багато мов. В Індії Біруні визначив географічні координати багатьох міст, де йому довелося побувати. Як наслідок вивчення наукових досягнень індійських учених, ознайомлення з їх побутом і культурою, з'явилась фундаментальна праця «Роз'яснення властивих індійцям наукових досягнень, які приймаються чи заперечуються розумом» (1031 p.). Ця праця складається з 80 розділів і містить багато цікавих фактів з життя індійців. Тут висвітлено їх філософію, літературу, астрономію, методи числення, способи відлічування днів, місяців, років. У цей час Біруні переклав на санскритську мову «Начала» Евкліда і «Альмагест» Птолемея, щоб ознайомити індійців з класичними творами грецьких учених. Переклав також і свою «Астролябію». У цей же період учений закінчив ще одну книжку під назвою «Трактат про визначення хорд у крузі за допомогою властивостей ламаної лінії, вписаної в нього» («Хорди»).

Після смерті султана Махмуда всупереч заповіту султаном став його старший син Масуд. Він добре ставився до Біруні. Сам Біруні пише, що Масуд ще в свої юні роки дав йому можливість займатися наукою, забезпечив свободу і піклувався про нього. Біруні з новою силою взявся за творчу роботу. Він написав великий трактат з астрономії. У цій праці вчений Середньої Азії вперше висловив думку, що Земля обертається навколо Сонця.