ГОРБАЧОВ І ПЕРЕБУДОВА
передусiм введення виборiв на альтернативнiй основi.
1989 рiк став роком радикальних змiн, особливо в полiтичнiй
структурi суспiльства. Виборам народних депутатiв СРСР , що відбулися в березні -травні 1989 року передувала небачена
в нашiй країнi виборча кампанiя, яка розпочалася ще в кінці 1988 року. Можливiсть висунення деяких альтернативних кандидатiв ( на 2250 депутатських мiсць було висунено 9505 кандидатiв )
нарештi давала можливість радянським громадянам справдi обирати одного з декількох.
Третина народних депутатiв обиралася вiд суспiльних органiзацiй,
що дозволило комунiстам, як найбiльш масовій " суспiльній органiзацiї " на З'їздi мати бiльшiсть. Про це було заявлено як про досягнення: частка коммунiстів серед народних депутатiв стано-вила 87% проти 71.5% попереднього скликання, на основi чого робився гучний висновок про те, що в умовах вибору був пiдтверджений авторитет партiї.
У виборах, що проходили 26 березня 1989 року по 1500 територiальним i нацiонально-територiальним округам, брала участь 89.8% включених до списків виборцiв. Цi вибори стали помiтними зрушенням товариства в бiк демократiї, принаймнi, як
тодi здавалось. За роботою З'їзду слідкувала вся країна - повсюдно зафiксовано зниження продуктивності працi.Перший З'їзд народних депутатiв СРСР ( 25 травня - 9 червня
1989 року) став яскравою полiтичною подiєю. Нiколи ще не
було такого в iсторiї цiєї країни. Зрозумiло, зараз можна з iронією дивитися на ті баталii, що дiялися через З'їзд, але тодi це виглядало перемогою демократiї. Практичних результатiв
З'їзду було небагато, зокрема була обрана нова ВР СРСР. Було прийнято декiлька загальних постанов,
наприклад Постанова про основнi напрямки внутрiшньої i зовнiшньої полiтики СРСР.
Дискусiї на Другому З'їздi народних депутатiв СРСР ( 12-24 грудня 1989 р. ) носили дiловий характер
порiвняно з першим З'їздом. Другий З'їзд прийняв 36 нормативних актiв, у тому числі 5 законiв i 26 постанов. Одним iз центральних питань порядку денного Другого З'їзду народних депутатiв було обговорення засобів по оздоровленню економiки. Були обговорені питання про боротьбу з органiзованою злочиннiстю. З'їзд розглянув доповiдi комiсiй, присвячені як зовнiшньополiтичним проблемам (оцiнка Договору про ненапад мiж СРСР i Німеччиною вiд 23 серпня
1939 р., полiтична оцiнка введення радянських вiйськ до Афганистану в 1979 р. )так i внутрішньополітичним ( про подiї в Тбiлiсi 9 квiтня 1989 р.-жорстке придушення мирної демонстрації , про привiлеї )...
Коли вiдкрився Перший З'їзд народних депутатiв, багато
хто покладав на нього свої надії на краще життя. Але, як i багатьом надіям нашого народу, їм не судилося виправдатися. Перший З'їзд називають зараз " грою в демократiю ", якою вiн, власне, i був . До Другого З'їзду зацікавлення людей вже помiтно
вгамувалося. Народу уже стало зрозуміло, що не можна одним чарівним помахом зробити життя кращим. Реформа виборчої системи є справою необхiдною, але конкретного, вона народу дала небагато.