КЕННЕДІ Джон Фицжеральд
Джон відвідував ряд привілейованих приватних шкіл і завершив середню освіту в 1935. Через хворобу йому довелося перервати навчання в Лондонській економічній школі. У 1936-40р. він вчився в Гарвардському університеті, одночасно виконуючи обов'язок секретаря батька. В Гарварді Кеннеді написав дисертацію, яка стала основою книги ’’Чому Англія Спала’’(1940), в якій йшлося про відношення Англії до Німецької мілітаризації перед Другою Світовою Війною. Під час Другої світової війни молодий лейтенант Кеннеді служив у військово-морському флоті США (1941-1945) на Тихому океані. У 1941-1945 офіцер флоту. У 1953 Кеннеді женився на дочці нью-йоркського банкіра Жаклин Бувье . У них Кеннеді народилися дочка і син. У 1954 і 1955 він переніс двіі складніі операціїї на хребті; під час довгоготривалого видужання Кеннеді написав книгу про вісім американських сенаторів (1956), за якої одержав Пулітцеровську премію.
Кар'єру Кеннеді як політика почалася в 1946, коли він провів енергійну кампанію і став членом палати представників Конгресу від Демократичної партії. Знаходячись три терміни в палаті представників (1947-53), Кеннеді був членом Комітетів із праці й утворення.
В листопаді 1952 він успішно балотувався в Сенат. Як сенатор (1953-61) Кеннеді поступово схилявся (хоча його й обвинувачували в потуранню маккартизму) до ліберальних позицій, особливо по питанню про цивільні права і свободи. Він був членом сенатського Комітету з праці і суспільного добробуту, а з 1957 впливового Комітету з іноземних справ.
У 1960р Кеннеді втупив у виборчу боротьбу. В нього було багато перешкод . Наприклад багато партійних лідерів вважали його занадто молодим і занадто недосвідченим для президентської посади. Багато хто також сумнівалися, що римо-католик зможе вигравати вибори у країні, що була протестантською. Крім того, шанси Кеннеді зменшувало те, що багато лібералів підтримувало або Хьюберта Хэмфри сенатора Міннесоти або Алдайя Стівенсона.
Основним суперником Кеннеді був Ліндон Джонсон зі штату Техас. Однак, Джонсона підтримували тільки південні штати. Кеннеді виграв боротьбу в першому турі голосування і потім переконав Джонсона стати його кандидатом на посаду віце-президента.
У 1961 році Кеннеді став 35-им президентом США, від Демократичної партії. У 1947-61 у конгресі США, будучи президентом, висунув програму соціально-економічних реформ. Виступав за зміцнення військових блоків і збройних сил США. Разом з тим схилявся до більш реалістичного курсу у відносинах зі СРСР. Він був наймолодшим американським президентом, а також єдиним поки за всю історію США президентом-католиком. Кеннеді зумів перебороти інерцію політики "холодної війни" і, виявивши державну мудрість, домігся зм'якшення міжнародної напруженості.
Важливим кроком у цьому напрямку виявилося підписання (серпень 1963) США, Великобританією і СРСР Договору про заборону іспитів ядерної зброї в атмосфері, у космічному просторі і під водою (Московський договір), що поклав початок процесу стримування гонки ядерних озброєнь.
Президентство
Перемозі Кеннеді на президентських виборах 1960 багато в чому сприяла могутня фінансова підтримка його родини, хоча не останню роль зіграв імідж молодого, енергійного політика нового покоління, що заявив американцям про намір вивести США на "нові рубежі".
Передвиборна внутрішньополітична програма Кеннеді намічала ряд соціально-економічних реформ зниження оподатковування, законодавство про цивільні права кольорового населення, медичне страхування старих, підвищення мінімуму заробітної плати й ін., що, однак, вдалося реалізувати лише адміністрації Л. Джонсона. Новизна дипломатії "нових рубежів" полягала у відновленні і розширенні діапазону як мирних, так і військових методів захисту інтересів США в глобальному протиборстві зі СРСР. Особлива увага приділялася країнам "третього світу". У березні 1961 був створений "Корпус світу" для роботи американських добровольців у країнах, що розвиваються. Після провалу підготовленого ЦРУ вторгнення антикастровських сил на Кубу в затоці Кочінос (квітень 1961) була створена програма соціально-економічного розвитку країн Латинської Америки "Союз заради прогресу".
Військовим аспектом політики нових рубежів стала доктрина "гнучкого реагування", що передбачала поряд з веденням тотальної ядерної війни локальні й антипартизанські війни з застосуванням ядерних і звичайних озброєнь.
В зовнішній політиці Кеннеді зіткнувся з великими іспитами: Берлінский кризис (серпень 1961) і Карибський кризис сприяли прояву його кращих якостей: відповідальності і реалізму. З весни 1963 президент все частіше висловлювався за мирне співіснування з Радянським Союзом. У той же час підписання Московського договору, доповненого угодою про відмовлення від виводу на орбіту Землі ядерної зброї й інших засобів масового знищення (жовтень 1963), викликало невдоволення і критику Кеннеді прихильниками "холодної війни".У внутрішньополітичній обстановці, яка загострювалась ускладненням расових конфліктів, Кеннеді виїхав у Даллас, де був застрелений під час проїзду по місту у відкритій машині. Комісія Уоррена, створена для розслідування убивства президента, прийшла до висновку, що вбивця -це Харві Освальд (у 1997 останній з залишившихся в живих членів комісії Уоррен Джеральд Форд визнав, що комісією навмисне були внесені невірні дані в протоколи розтину тіла: траєкторія польоту кулі піддалася перекручуванню).Джон Кеннеді був убитий 22 листопада 1963 року в Далласі, штат Техас. Після його смерті президентом США став віце-президент Л. Джонсон. Джон Кеннеді похований на Арлінгтонскому національному цвинтарі у Вашингтоні.